Уряд виділив 113 млн грн на консультації для підготовки угоди про копалини

59 млн грн отримає Міністерство економіки України, 54 млн грн – Міністерство юстиції, йдеться в розпорядженні.

Відомства мають до 15 квітня залучити фахівців із досвідом консультативних послуг з управління державним боргом і здійснення державних зовнішніх запозичень, а також консультантів провідних міжнародних юридичних компаній до підготовки переговорних позицій України.

Окрім того, Мінекономіки й Мін'юст мають протягом трьох днів затвердити й погодити з Міністерством фінансів перелік витрат, пов'язаних із консультативними заходами.

Зазначають, що кошти виділять із резервного фонду державного бюджету і назад їх не повертатимуть.

Контекст:

Україна і США домовилися підписати угоду про доступ американців до українських природних ресурсів. Спочатку йшлося лише про рідкісноземельні метали, але потім умови угоди розширили. Узгодження тексту тривало кілька тижнів, було кілька варіантів проєкту. Українська сторона хоче, щоб у документі прописали чіткі гарантії безпеки, які в межах угоди США нададуть Україні, а також щоб там не було прописано умови щодо потреби компенсувати вже надану Україні допомогу. Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна "не має визнавати гранти як борги, подобається це чи не подобається".

Угоду планували підписати у Вашингтоні 28 лютого, проте на брифінгу в Білому домі між Зеленським, президентом США Дональдом Трампом і віцепрезидентом США Джей Ді Венсом виникла суперечка. Американці звинуватили Зеленського в "невдячності" й "неповазі". У підсумку українська делегація достроково покинула Білий дім, угоди не підписали, а Трамп заявив, що Зеленський не готовий до миру за участю США.

CBS News із посиланням на джерела повідомив, що тепер Трамп прагне "більшої, кращої угоди" й хоче її змінити.

27 березня "Суспільне" з посиланням на джерела поінформувало, що українська урядова команда аналізує нову угоду, проте вже бачить, що вона є "кроком назад". Українські чиновники заявили Financial Times, що ця пропозиція може підірвати суверенітет країни, вивести прибуток за кордон і посилити її залежність від Вашингтона.

28 березня "Європейська правда" написала, що у проєкті угоди про розроблення українських рідкісноземельних копалин, який США 23 березня передали Україні, американська сторона відмовилася від раніше узгоджених компромісних рішень і вимагала від Києва повернути "борг" за надану допомогу з відсотками.

30 березня Трамп сказав, що Зеленський хоче відмовитися від найважливішої угоди щодо видобування корисних копалин.

1 квітня міністр закордонних справ Андрій Сибіга заявив, що Україна і США працюють над розширеною угодою щодо мінеральних ресурсів, яка буде взаємоприйнятною для обох сторін і в жодному разі не суперечитиме вступу України в Євросоюз. До цього він підтвердив, що Україна розпочала консультації щодо тексту угоди про корисні копалини, яку запропонувала американська сторона.

4 квітня Зеленський сказав, що на початку наступного тижня команда, яка працює над угодою зі США про корисні копалини, презентує йому головні аспекти майбутнього договору.