Дещиця: Працюємо над тим, щоб розблокувати ситуацію, у якій опинився українсько-польський діалог з історичних питань

Дещиця підкреслив, що кожен посол представляє і відстоює національні інтереси, які можуть не збігатися із офіційною позицією країни акредитації
Фото: Andrii Deshchytsia / Facebook

Коментуючи слова джерела ZN.UA, що у Варшаві зростає розчарування Києвом, посол України у Варшаві Андрій Дещиця заявив, що приписувати всьому польському уряду думки однієї людини – некоректно.

Посол України у Варшаві Андрій Дещиця написав у Facebook, що Київ хоче вести зі своїми польськими партнерами рівноправний і відкритий діалог.

Так він прокоментував поширені ZN.UA слова анонімного джерела в польському уряді, що у Варшаві зростає розчарування Києвом. Співрозмовник видання назвав "відразливою" заяву Дещиці, що поляки зможуть відновити пошукові й ексгумаційні роботи в Україні тільки після відновлення знищених українських пам'яток на території Польщі – у Пикуличах під Перемишлем і Монастирі біля Верхрати.

"Приписувати всьому польському урядові думки однієї, та ще й неназваної особи, щонайменше некоректно. Уважаю, що й розповсюджувати анонімні висловлювання також не личить такому авторитетному виданню", – зазначив Дещиця.

Він підкреслив, що кожен посол представляє і відстоює національні інтереси, які можуть не збігатися з офіційною позицією країни акредитації.

"Власне, для того існують дипломатичні механізми, щоб вирішувати складні питання і шукати компроміс. Якраз зараз і працюємо над тим, щоб розблокувати ситуацію, у якій опинився українсько-польський діалог з історичних питань", – написав посол.

Дещиця додав, що пропозиції української сторони відомі польському уряду.

"Ми не користуємося послугами "анонімів". Ми хочемо вести рівноправний і відкритий діалог зі своїми польськими партнерами, націлений на взаємоприйнятний результат. Результат, який передбачав би і відновлення сплюндрованих вандалами українських місць пам'яті в Польщі, і проведення пошукових та ексгумаційних робіт на місцях польських поховань в Україні", – резюмував він.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Український інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що за три роки у Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'ятників.

Улітку того ж року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

17 листопада в Кракові відбулося засідання консультаційного комітету президентів України і Польщі. За підсумками переговорів сторони дійшли згоди зняти мораторій на проведення пошуково-ексгумаційних робіт в Україні і спільне їх відновлення, заступник глави Адміністрації Президента України Костянтин Єлісєєв та шеф канцелярії президента Польщі Кшиштоф Щерський "погодилися з важливістю" продовження роботи двосторонньої міжурядової комісії із захисту та повернення культурних цінностей. 

13 грудня президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не мають впливати на стратегічне партнерство України і Польщі, заявив Порошенко.