Екснардепа Мартиненка у Швейцарії засудили до тюремного строку за відмивання грошей. Адвокати подали апеляцію
Федеральний суд Швейцарії визнав колишнього народного депутата України Миколу Мартиненка та його спільника Павла Скаленка винними у відмиванні приблизно €2,8 млн. Адвокати стверджують, що, поки не пройдено всіх судових інстанцій, політика не можна називати винним.
26 червня Федеральний кримінальний суд Швейцарії у Беллінцоні визнав винним колишнього депутата Верховної Ради України (фракція "Народний фронт") Миколу Мартиненка у відмиванні у складі злочинного угруповання приблизно €2,8 млн через швейцарську фінансову систему. Про це повідомила програма "Схеми" (проєкт "Радіо Свобода" і "UA:Перший").
Також суд визнав винним ще одного громадянина України Павла Скаленка. Він разом з ексдепутатом фігурує і в українському кримінальному провадженні, яке вели Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура, зазначають "Схеми".
Мартиненку призначили покарання у вигляді 28 місяців ув'язнення, 12 із яких – "безумовного відбування", а 16 – умовних. Скаленка засудили до 24 місяців позбавлення волі.
Українців підозрювали в тому, що вони відкривали у швейцарських банках рахунки, з яких купували нерухомість та активи у Швейцарії та інших країнах і в такий спосіб відмивали кошти, отримані незаконно в Україні та Чехії. За даними слідства, Мартиненко доручив Скаленку створити офшорну компанію в Панамі (Центр протидії корупції зазначав, що йдеться про Bradcrest). Потім спільник відкривав банківські рахунки у Швейцарії від імені цієї компанії, вказуючи в документах як бенефіціарного власника активів Миколу Мартиненка.
Справу було передано у федеральний суд Швейцарії у грудні 2019 року.
Захист уже оскаржив вирок в апеляційному суді, про це пресслужба Мартиненка повідомила виданню НВ. Політика, за швейцарськими законами, вважають невинуватим, поки не пройдено всіх судових інстанцій, ідеться в повідомленні пресслужби.
Екснардеп підкреслив, що не скоював злочинів і категорично не згоден із рішенням суду.
"Через світові карантинні заходи й закриті кордони я не зміг бути присутнім на засіданні суду першої інстанції та надати свої пояснення. Я не зміг особисто відповісти на запитання суду й засвідчити всю безпідставність згадувань мого імені в цій справі. Рішення суду є проміжним і не остаточним", – сказав він.
Пресслужба також стверджує, що Скаленка засудили не до реального, а до умовного строку.
За даними НАБУ, Мартиненко, будучи нардепом і головою комітету Верховної Ради з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки, організував корупційну схему із заволодіння грошима держпідприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Протягом 2008–2012 років "Енергоатом" провів кілька тендерів на закупівлю обладнання, але їхні умови, як вважають детективи, було прописано так, що їм відповідав тільки один учасник торгів – чеська компанія Škoda JS. Обладнання "Енергоатому" постачали за завищеними на 15–20% цінами, "торговельну націнку" під виглядом оплати консультаційних послуг Škoda JS переказала на рахунки панамської компанії Bradcrest. НАБУ вважає, що внаслідок цієї схеми Українській державі було завдано збитків у розмірі €6,4 млн.
22 квітня 2017 року Солом'янський райсуд Києва обрав Мартиненку запобіжний захід у вигляді особистої поруки. За нього заступилося 18 політиків.
САП передала до суду обвинувальний акт стосовно Мартиненка у травні 2018 року. Зараз кримінальне провадження розглядають у Вищому антикорупційному суді.