"Хто коня вкрав, той його й годує". Соцмережі обговорюють заяву Арахамії про подавання води до Криму G

Арахамія перепросив за слова про постачання води в окупований Крим
Фото: Слуга Народу / Facebook

11 лютого голова фракції Верховної Ради "Слуга народу" Давид Арахамія сказав, що припускає ситуацію, за якої можливе подавання води в Крим в обмін на деокупацію Донбасу. Сьогодні він перепросив за це висловлювання. Припущення Арахамії спровокувало активне обговорення в соцмережах.

Лідер фракції "Слуга народу" у Верховній Раді Давид Арахамія 11 лютого в ефірі телеканала "Прямий" заявив, що припускає ситуацію, за якої буде відновлено подавання води в окупований Росією Крим в обмін на деокупацію Донбасу. Коментуючи слова Арахамії, новий глава Офісу президента України Андрій Єрмак припустив, що це була його особиста думка. 12 лютого Арахамія перепросив у Facebook в українців за свої слова про постачання води в окупований Крим.

Ця заява Арахамії спровокувала активне обговорення у Facebook. "ГОРДОН" зібрав найцікавіші коментарі.

"Давиде, постав самому собі запитання. Як буде записано в договорі про постачання води до Криму?
Україна постачає воду в 83-й регіон РФ, Республіку Крим? Це пряме визнання юрисдикції Росії в Криму. За міжнародними правилами, за всі проблеми на окупованій території несе відповідальність окупант",  зазначив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров. 

"Маленький камінг-аут: Давиде Арахамія, якщо відрубати голову вашому собаці, але мати преференції у вирощуванні герані на моєму балконі, моя особиста позиція: я вважатиму це достатнім компромісом. І ще (тимчасово відкладаючи в ящик письмового столу своє журналістське посвідчення): ідіть до біса, Давиде, з вашими кримськими геополітичними проривами. Краще купіть собі ще одні круті кросівки", – написав журналіст Євген Кузьменко.

"Дуже багато знайомих вчора мені відписали, що, мовляв, позиція Давида Арахамії  це його особиста позиція. Почну з того, що у голови президентської фракції не може бути своєї особистої позиції з таких питань. Це вам скаже кожен адекватний комунікаційник. По-друге, особисто мені здається, що Давид останнім часом працює таким собі спойлером. Вчора  вода в Крим, два тижні тому  відмова від євроінтеграції, були й інші заяви. Співпадіння? Не думаю. Давид або озвучує якісь уривки розмов, які чув на Банковій або ще десь, або це виважена стратегія  тестувати непопулярні ідеї серед населення. Чи великий опір вони викличуть у медіа, соцмережах, серед населення?"  поділилася думкою головред "Української правди" Севгіль Мусаєва. 

"Якщо пан Арахамія хоче забезпечувати водою анексований Крим, може особисто і разом з усією великою фракцією носити воду туди в бідонах! Готовність піти на такі домовленості – це не компроміс, а прогин перед РФ, не державна позиція, а звичайна неприкрита капітуляція і ледь не офіційна віддача Криму РФ. Це все одно що дозволити сусідам, які зайняли твою спальню й окупували частину коридору, жити в цій спальні і навіть провести туди світло  в обмін на звільнення коридору",  зазначила нардеп від "Голосу" Соломія Бобровська.

"Ще раз. Для всіх. Вода в Крим дорівнює крові тих, хто спробує це зробити. Разом ляжемо на дно каналу  і запускайте",  заявив журналіст, заступник гендиректора телеканала ATR Айдер Муждабаєв.

"Якщо Україна сама починає подавати ресурси для промисловості Криму, то чому країни ЄС, США повинні тримати режим санкцій? Нелогічно. Подавання води як ресурсу (тобто платно) є порушенням українського законодавства, оскільки передбачає укладення контракту між компанією – оператором каналу і російською компанією, яка незаконно заволоділа активами. І, нарешті, є стаття 55 Конвенції ООН 1949 року, у якій в обов'язки країни-окупанта входить забезпечення мирного населення необхідним мінімумом продовольства, медикаментів та інших матеріалів. Навіть більше, якщо таких на окупованій території мало, окупант зобов'язаний організувати завезення таких товарів. Тобто побудували міст  будуйте і акведук. Хто коня вкрав, той його й годує",  вважає політичний оглядач, аналітик Українського інституту майбутнього Ігор Тишкевич.

"Дати воду в Крим" в обмін на законний контроль України над своїм кордоном?" Дорогі "слуги народу", ви серйозно? Тобто ви готові визнати право Росії на Крим заради зараженого імпланта, який Росія великодушно готова вживити в тіло України? Кращого благодатного сценарію для Росії годі й уявити! Нагадаю. Перші санкції щодо Росії були запроваджені саме за так звану анексію (а насправді  окупацію) Криму. Потім Росія готова була "забути" про Донбас, якщо Україна і світ "забудуть" про Крим. З усіма наслідками. І відміною санкцій теж. Тому коли хтось запитує, яку політику проповідує нинішня владна верхівка  від Арахамій до Єрмаків – Зеленських, – то важко не вгадати",  висловився політичний оглядач, керівник сайта "Главком" Віктор Шлінчак.

"Подивився на скандал навколо теми подавання води в Крим і згадав історію із "сухопутним коридором" на Крим, яким лякали наше суспільство кілька років. Таке враження, що у нас люди не можуть жити без страшилок, наче від переживання загрози зростає їхній життєвий тонус. Напевно, не залишилося жодного політкоментатора свого часу, який не обговорив би, як же [президенту РФ Володимиру] Путіну треба (або не треба) пробивати "коридор" через південні області України, інакше типу Крим буде неможливо утримувати в окупації. У підсумку Путін добудував свій міст через Керченську протоку, і нікому з тих, хто лякав "коридором", навіть не соромно за ту маячню. Тепер ось вода... А була ще така сама історія з електрикою для Криму, подавання якої типу могли повернути. Узагалі базова ідея у Путіна для Криму в тому, що типу Україна і Крим  це два різні, ніяк не пов'язані світи. Припустімо, що Кремль відкрито визнає, що без української води в Криму біда. Таке зізнання було б навіть вигідним з погляду протидії окупації. Що воно означало б? Що в Кремлі визнають фактично, що зв'язок Криму з рештою України  логічний, економічно і соціально обґрунтований, а з Росією  якраз ні. Більше віриться в те, що Путін витратить шалені гроші на ще який-небудь інфраструктурний проєкт  ось як міст,  щоб тільки довести свою ж базову пропагандистську установку, що типу "самі впораємося",  написав журналіст Дмитро Литвин.

"Усталена думка: Путін пішов війною на Донбас, аби світ "пробачив" йому Крим. Логічно, що одним з успішних епізодів тактики буде "обміняти" Донбас на воду для Криму. Тому що про звільнення Криму тут уже взагалі не йдеться. У попередників нинішньої влади було три серйозні важелі, які могли стримувати агресію Росії на початку окупації Криму. Це поставки на півострів електроенергії, води та продовольства, залежність від яких була дуже суттєвою. Якби Київ після захоплення ВР і уряду Криму ввів бодай надзвичайний стан на півострові і відрубав електроенергію  ніякого "референдуму" не було б, а подальший розвиток подій був би не за стрімким сценарієм Кремля. Натомість [п'ятий президент України Петро] Порошенко з [ексміністром енергетики Володимиром] Демчишиним порішали продавати електроенергію "Кримському федеральному округу", а бізнес з окупантами узаконили створенням фейкової СЕЗ Криму. Каравани фур з харчами та іншими товарами (включно з пальним і будматеріалами) і подачу електроенергії зупинила тільки громадянська блокада, ініційована Меджлісом восени 2015-го і підтримана добробратівцями. Але влада України подарувала Путіну більше ніж півтора року, щоб він встиг "облаштувати" Крим для потужної військово-морської бази. Отже, у нас залишилася тільки вода. І отримати її в достатній кількості можна тільки Північно-Кримським каналом. І ті падлюки, які бодай на думці лише мають сторгувати дніпровську воду Путіну, повинні знати, що на їхньому шляху стануть тисячі людей. Буквально. Дуже злих на владу людей. І на минулу, і нинішню  на будь-яку, яка торгує Україною",  заявила головна редакторка сайта "Центр журналістських розслідувань" Валентина Самар.

"Суспільство випробовують як незрозумілу тваринку, у яку тикають патичком та дивляться, чи покаже клики. Сьогодні вся кримська спільнота кипить через слова голови фракції "Слуга народу" Давида Арахамії про можливий запуск води до Криму. Такі заяви вже не є поодинокими в останній час, і це викликає тривогу",  зазначив програмний директор "Кримського дому" і співзасновник організації "КримЅОЅ" Алім Алієв.

Український письменник Андрій Курков поділився жартом:

" Алло? Ми у вас п'ять років тому машину вкрали. Пам'ятаєте? Дайте грошей на бензин!
 З якого дива?
 Ну юридично це ж ваша машина!"

"Пропоную налагодити радіотрансляцію зі звуком дзюркотливої води для Криму",  жартує блогер Антон Комаров.