ЄС аналізує можливий вплив санкцій США проти "Північного потоку – 2" на європейські компанії
ЄС у принципі завжди був проти санкцій щодо європейських компаній, які ведуть законний бізнес, сказав представник Єврокомісії, коментуючи санкції США проти російських газотранспортних проєктів "Північний потік – 2" і "Турецький потік".
Європейський союз зараз аналізує можливий вплив санкцій США щодо російських газотранспортних проєктів "Північний потік – 2" і "Турецький потік" на європейські компанії. Про це 21 грудня заявив журналістам представник Єврокомісії, повідомляє радіостанція RFI.
Він підкреслив, що ЄС у принципі завжди був проти санкцій щодо європейських компаній, які ведуть законний бізнес.
За словами представника, метою Єврокомісії завжди було, щоб "Північний потік – 2" функціонував прозоро і недискримінаційно з відповідним ступенем нагляду з боку регуляторних органів.
Прессекретар додав, що європейські правила щодо трубопроводів, які набули чинності у травні, було визнано США.
Президент США Дональд Трамп 20 грудня підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік. У нього закладено санкції проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2". У мінфіні США заявили, що санкції проти "Турецького потоку" і "Північного потоку – 2" набули чинності відразу ж після підписання закону, і компанії, які свідомо продали, орендували або надали судна, що займаються прокладанням труб, мають негайно зупинити діяльність цих суден.
21 грудня трубоукладник російського газопроводу "Північний потік – 2" швейцарська компанія Allseas повідомила, що припиняє роботи.
У РФ заявили, що санкції США спрямовані проти європейських країн, а не проти РФ.
"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м&³3; газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
Віцепрем'єр Росії Дмитро Козак 21 листопада зазначав, що "Північний потік – 2" запрацює в середині 2020 року.