МЗС Росії вважає, що санкції проти "Північного потоку – 2" спрямовано проти Європи, а не РФ

Санкції Сполучених Штатів проти компаній, що беруть участь у будівництві газопроводу "Північний потік – 2", спрямовано проти європейських країн, а не Росії. Про це йдеться в заяві міністерства закордонних справ РФ, опублікованій 21 грудня.

У МЗС Росії вважають, що мета обмежувальних заходів, які передбачені в оборонному бюджеті США на 2020 фінансовий рік, – позбавити Європу "гарантованих джерел постачання енергоносіїв із РФ.

"Бажання нашкодити російському експорту – аж ніяк не єдине і навіть не головне. Не меншою мірою очевидне прагнення нав'язати Європі американський скраплений газ, який обходиться їй набагато дорожче за трубопровідне постачання з Росії, і в такий спосіб уповільнити розвиток її економіки, підірвати здатність конкурувати зі США на світових ринках", – ідеться в заяві.

РФ продовжить "реалізовувати свої економічні проєкти" незалежно від санкцій, стверджують у МЗС країни.

Президент США Дональд Трамп 20 грудня підписав оборонний бюджет країни на 2020 рік. У нього закладено санкції проти російських газопроводів "Турецький потік" і "Північний потік – 2".

У мінфіні США заявили, що санкції проти "Турецького потоку" і "Північного потоку – 2" набули чинності одразу ж після підписання закону і компанії, які свідомо продали, орендували або надавали судна, що займаються прокладанням труб, мають негайно зупинити діяльність цих суден.

21 грудня трубоукладник російського газопроводу "Північний потік – 2", швейцарська компанія Allseas заявила, що зупиняє роботи.

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною по дну Балтійського моря. Довжина маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Вартість проєкту – €9,5 млрд, його навпіл фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англійсько-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.

Влада України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважає "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У 2018 році Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.

Віцепрем'єр Росії Дмитро Козак 21 листопада заявляв, що "Північний потік – 2" запрацює в середині 2020 року.