Клімкін назвав перемогою здорового глузду припинення кримінального переслідування у Польщі українського історика Купріяновича
Прокурор галузевої комісії Інституту національної пам'яті Польщі відмовився розслідувати справу щодо голови Українського товариства в Любліні Григорія Купріяновича за статтею про заперечення злочинів проти польського народу. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін зазначив, що зміни до закону про Інститут національної пам'яті шкодять усім, найперше – полякам.
Через поправки до закону про Інститут національної пам'яті в Польщі є місце для маніпуляцій та атак на свободу слова. Про це заявив міністр закордонних справ України Павло Клімкін, коментуючи припинення кримінального переслідування одного з лідерів української громади, історика Григорія Купріяновича.
"Припинення кримінального переслідування відомого історика та громадського діяча Григорія Купріяновича викликає у мене дуже змішані почуття. Те, що зробив Інститут національної пам'яті Польщі, дуже важливо для нього особисто з людської точки зору, і власне, це і є перемога здорового глузду як такого. Але основа, саме існування цього законодавства, зміни до закону про Інститут національної пам'яті, вони залишаються", – заявив Клімкін у відеозверненні, оприлюдненому на його сторінці у Facebook.
Він додав, що цей закон шкодить усім, найперше – самим полякам.
Купріянович порівняв події в Сагрині 1944 року з Волинською різаниною у 1943 році. Після цього люблінський воєвода Пшемислав Чарнек звернувся у прокуратуру із заявою.
Якби прокуратура виявила у словах Купріяновича факти образи Польщі або польського народу, йому загрожувало б покарання у вигляді позбавлення волі до трьох років.
23 серпня стало відомо, що прокурор Інституту нацпам'яті Польщі відмовився розслідувати справу проти Купріяновича.
У 1944 році польськими "селянськими батальйонами" і підрозділами Армії Крайової в Сагрині було вбито, за різними даними, від 800 до 1250 українців, серед них приблизно 100 дітей.
26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і відправив її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.
Закон встановлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.
Документ засудили Україна, США, Ізраїль і Франція.
27 червня Сейм Польщі ухвалив зміни до закону про Інститут національної пам'яті, проте вирішив не вилучати з його тексту норми про "злочини українських націоналістів".
У липні президент України Петро Порошенко закликав свого польського колегу Анджея Дуду внести зміни в закон про Інститут національної пам'яті Польщі в частині, що стосується інтересів України.