Климпуш-Цинцадзе: Підозрюю, що законопроєктом про дезінформацію відволікають увагу від проєкту закону "Про медіа"
Якщо законопроєкт про дезінформацію потрапить у Верховну Раду в нинішньому вигляді, це буде прямою загрозою свободі слова в Україні, заявила в коментарі виданню "ГОРДОН" нардепка від "Європейської солідарності", голова парламентського комітету з питань інтеграції України з Європейським союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе.
Законопроєкт про дезінформацію, найімовірніше, покликаний відвернути увагу громадськості від проєкту закону "Про медіа". Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловила нардепка від "Європейської солідарності", голова парламентського комітету з питань інтеграції України з Європейським союзом Іванна Климпуш-Цинцадзе.
"Я є співавторкою альтернативного законопроєкту. Але якщо ми говоримо саме про проєкт закону "Про медіа", то його справді виконано на непоганому рівні. Навіть на стадії розроблення деякі наші зауваження було враховано. Але водночас є кілька принципових моментів, які стосуються політичних речей. І ми з ними не згодні. Насамперед це стосується системного механізму блокування контенту, який прямо або побічно має пропагандистський характер. У нас є два фільтри. Один стосується фільмів і передач, які пропагують силові органи країни-агресора. Другий стосується фільмів і передач, де знімалися актори, які підтримали агресію проти України. Ці механізми зрозумілі і прозорі. Але якщо перший працює, то другий де-факто скасовано. Актори, які підтримали російську агресію, можуть бути присутніми у медіапросторі України. І це неприпустимо", – підкреслила Климпуш-Цинцадзе.
За її словами, у законопроєкті "Про медіа" не передбачено механізмів забезпечення прозорості джерел фінансування ЗМІ.
"Добре, що онлайн-медіа визнають ЗМІ. Але водночас ми не підтримуємо необхідності обов'язкової реєстрації іноземних онлайн-медіа. Тому потрібно відокремлювати онлайн-ресурси та іноземні ЗМІ від інших. Також у цьому законопроєкті немає чітких механізмів для забезпечення прозорості джерел фінансування медіа. Зараз важливіше знати, хто платить, а не хто є власником конкретного ЗМІ. І навіть якщо буде встановлено, що структура власності медіа непрозора, до жодних наслідків це не приведе. Ми ж у своєму альтернативному законопроєкті пропонуємо для розв'язання цього питання конкретні механізми", – сказала нардепка.
На її думку, якщо законопроєкт про дезінформацію потрапить у Верховну Раду в нинішньому вигляді, це буде прямою загрозою свободі слова в Україні.
"Підозрюю, що законопроєктом про дезінформацію відволікають увагу від проєкту закону "Про медіа". Від необхідності широкої дискусії. Якщо, не дай боже, законопроєкт про дезінформацію потрапить у Верховну Раду в нинішньому вигляді, це буде прямою загрозою функціонуванню свободи слова в Україні. Це шлях до тотального контролю над інформаційним простором. І де-факто перетворення України з демократичної країни на країну тоталітарного контролю. Ну, у нас уже є такий сусід, який веде з нами війну. Чи знайдуться голоси на законопроєкт "Про медіа"? Складно сказати. Тому що з більшістю колег із монобільшості доволі важко спілкуватися. Вони не намагаються вникати в суть законопроєкту і готові голосувати за основну лінію партії. Тому подивимося, як розвиватиметься ситуація. Ми в будь-якому разі наполягатимемо на розгляді нашого альтернативного законопроєкту", – резюмувала Климпуш-Цинцадзе.
8 листопада 2019 року президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, спотвореної інформації, її спростування, а також заборону фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.
Законопроєкт №2693 "Про медіа" авторства нардепів від "Слуги народу" (серед них – Олександр Ткаченко) уже внесено у Верховну Раду і зараз його обговорює громадськість. Документ має регулювати діяльність телебачення, радіо, преси, онлайн-медіа, стримінгових сервісів і платформ загального доступу до інформації.
Згідно із проєктом порядку денного Ради, його має бути розглянуто в період із 18-го до 21 лютого.
5 лютого парламентський комітет із питань свободи слова рекомендував ухвалити законопроєкт "Про медіа" в першому читанні.
Законопроєкт про дезінформацію, який передбачає адміністративну і кримінальну відповідальність за поширення недостовірних даних засобами масової інформації, глава Мінкультури Володимир Бородянський презентував 17 січня.
Згідно із проєктом цього закону, відстежувати публікації у ЗМІ, які містять ознаки дезінформації, повинен буде уповноважений із питань інформації, якого призначає Кабінет Міністрів.