Логвинський: Зрозуміло, громадяни можуть розмовляти абсолютно будь-якою мовою, але водночас вони мають знати українську G

В Україні є регіони, жителі яких абсолютно не знають державної мови, заявив виданню "ГОРДОН" віце-президент ПАРЄ, нардеп від "Народного фронту" Георгій Логвинський, коментуючи невдоволення низки європейських країн через ухвалення Верховною Радою закону "Про освіту".

"Ми спілкуємося із представниками Угорщини та Польщі – у нас дружні відносини і чудове взаєморозуміння. І ми прямо говоримо, що поділяємо ідею захисту національних меншин. Це дуже важливо, і саме тому ми звернулися до Венеційської комісії. Але коли йдеться про самоідентифікацію, ми розуміємо, що це велика проблема в нашій країні. У деяких регіонах люди взагалі не знають державної мови. Це неправильно. Це призводить до розділення людей, а нам, навпаки, потрібне єднання. Зрозуміло, громадяни можуть розмовляти абсолютно будь-якою мовою, але водночас вони повинні знати українську. Ось у цьому суть питання. Але я думаю, усе пройде досить мирно. Зараз експерти розглянуть наш закон, і в разі потреби ми готові внести в нього якісь зміни", – зазначив нардеп.

За його словами, ухвалений закон зазвичай критикують популісти.

"Питання не конкретно в законі "Про освіту". Існують групи людей, які потребують певного захисту. І в Україні є особи, які захищатимуть нацменшини. Незважаючи на розуміння всіх проблем нашої країни, вони заявлятимуть, що подібні форми закону є неправильними. Але ця позиція не переважає. Вона популістська і ніяк не пов'язана з міжнародними відносинами. І тут річ у внутрішніх взаємовідносинах між різними політичними силами в Угорщині та Румунії. Вони формують свої політичні гасла нібито на підставі єдності країни та підтримки осіб, що говорять, наприклад, угорською мовою. Нам це добре знайомо, особливо щодо Криму", – наголосив Логвинський.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому закон "Про освіту". 28 вересня він набув чинності.

Документ уводить 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі висловили Угорщина, Молдова, Польща, Росія, Болгарія та Греція.

26 вересня у міністерстві закордонних справ Угорщини заявили, що блокуватимуть будь-яке подальше зближення України та ЄС через закон "Про освіту".

9 жовтня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив в Ужгороді, що український закон "Про освіту" порушує принципи Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. За його словами, закон унеможливлює діяльність угорських шкіл в Україні та відбирає право навчатися рідною мовою у школярів середніх і старших класів.

12 жовтня закон обговорять у Парламентській асамблеї Ради Європи.