Масі Найєм: Важливо, щоб активісти налагодили комунікацію з Рябошапкою. Адже старі співробітники ГПУ продовжують убивати справу Гандзюк G

Генеральному прокурору Русланові Рябошапці необхідно вибудувати комунікацію з активістами, які займаються справою про вбивство співробітниці міськради Херсона Катерини Гандзюк, оскільки низка співробітників ГПУ продовжує заважати просуванню цієї справи, сказав у коментарі виданню "ГОРДОН" адвокат Масі Найєм.

"Зараз висловлю свою особисту думку, не як адвокат. Мені здається, новому генпрокурору важливо мати контакт із тими, хто вже протягом року займається справою Гандзюк. За цей час ми сотні разів бачили, як діяли прокурори і слідчі СБУ. Нам важливо подивитися в очі новому главі ГПУ, щоб зрозуміти, що це принципово інша людина. Яка доводитиме свої слова дієвими кроками. Адже попередній генпрокурор був аморальним, він занадто багато говорив, причому дії його суперечили словам. Тобто важливо, щоб ми зараз налагодили пряму комунікацію з новим главою ГПУ. Оскільки старі співробітники Генпрокуратури – яких якось мотивували, можливо, фінансово – продовжують убивати цю справу. Так, новий генпрокурор є, але співробітників не змінили. І відповідальність за це вже не на [ексгенпрокурорі Юрієві] Луценку", – підкреслив Найєм.

За його словами, він вірить, що Рябошапка зацікавлений у розкритті справи Гандзюк.

"Слова Рябошапки, що для нього це важлива справа, – дуже гарний сигнал для нас. І, чесно кажучи, я вірю, що так воно і є. Іншого варіанта в мене немає. А як буде насправді – поки що невідомо. Батько Каті контактував із Зеленським. На той час нового генпрокурора ще не призначили. Після того спілкування ми розуміли, що буде ще якась зустріч, коли призначать главу ГПУ. Тобто ця зустріч назріває, але, коли вона відбудеться, ми поки що не знаємо. Нам потрібен контакт із новим генпрокурором, щоб дії його попередника і співробітників, які залишилися у ГПУ, не призвели до поховання справи Гандзюк. Причому вже за нового глави відомства. До того ж, так йому буде легше зрозуміти всю хронологію подій", – резюмував Найєм.

Гандзюк облили сірчаною кислотою вранці 31 липня 2018 року біля під'їзду її будинку у Херсоні. Вона дістала хімічні опіки 30% тіла, кислота потрапила на спину, голову, руку, а також в око. 4 листопада активістка померла.

У справі про напад на активістку заарештували шістьох осіб. На початку червня 2019 року п'ятьом виконавцям злочину (усі вони – учасники АТО) після угоди зі слідством ухвалили обвинувальні вироки. Їх засудили на строк від трьох до шести з половиною років позбавлення волі. Микиту Грабчука, який облив Гандзюк кислотою, засудили до шести років. Шостим був експомічник колишнього нардепа від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука Ігор Павловський, його вважали організатором убивства.

Підозрюваного у причетності до організації вбивства активістки Олексія Левіна заочно заарештовано, за попередньою інформацією, він переховується в Домініканській Республіці. Слідчі вважають його організатором злочину.

Замовником нападу, на думку правоохоронців, був голова Херсонської облради Владислав Мангер. За даними Генпрокуратури, він частково оплатив злочин. У тексті підозри Мангеру написано, що мотивом нападу на активістку була "особиста неприязнь" до неї у зв'язку з активною громадською діяльністю, яка могла підірвати його політичну і ділову репутацію. Мангер перебуває на волі.

Батько і друзі активістки вважають, що, окрім Мангера, замовниками нападу можуть бути колишній голова Херсонської ОДА Андрій Гордєєв і його колишній заступник Євген Рищук.

Мангер, Рищук і Гордєєв заперечують свою причетність до злочину.

Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков 4 липня заявляв, що у справі про вбивство Гандзюк можуть з'явитися нові підозрювані.

5 серпня стало відомо, що Генеральна прокуратура уклала угоду з Павловським.

9 вересня активісти повідомили, що адвокати Мангера подали касацію на вирок виконавцям убивства.