Мирослав Продан: Україні потрібна стратегія розвитку діалогу держави й бізнесу

Мирослав Продан: Насправді йдеться про цілеспрямовану, ініціативну, законодавчо врегульовану діяльність
Фото: Мирослав Продан / Facebook

В Україні в масовій свідомості поняття лобізму спотворено й асоціюється з "передаванням валізи з готівкою", таке розуміння дісталося у спадок ще з радянських часів, заявив експерт із податкової та митної політики Мирослав Продан.

Експерт із податкової та митної політики Мирослав Продан у блозі на сайті "Кореспондент" проаналізував розвиток та перспективи діалогу бізнесу і влади в Україні через практику лобізму у США.

За словами Продана, у ліберальних економічних системах держава виконує роль арбітра, рівновіддаленого від усіх промислово-фінансових впливів, а будь-які переваги, які державні чиновники віддають тим чи іншим бізнесменам за однакових умов, розглядають як протиправні посягання на встановлений економічний устрій.

"У діалозі бізнесу та влади зацікавлені обидві сторони: державі необхідне створення нових робочих місць, щоб населення не люмпенізувалося, поява нових стабільних платників податків, щоб розв'язувати різноманітні соціальні питання. Бізнесу потрібні чіткі правила гри, оптимальні податки, які дають змогу утримувати всю соціальну інфраструктуру і залишають місце для розвитку, зниження корупційного складника, стабільності і стійкості розвитку", – пише експерт.

Що стосується лобіювання як одного із цивілізованих способів комунікації бізнесу і влади, Мирослав Продан зазначає, що в Україні в масовій свідомості її спотворено стійко асоціюють із передаванням валізи з готівкою, "дерибаном" сфер впливу, "розпилом" бюджетних коштів. Таке розуміння лобізму дісталося у спадок ще з радянських ЗМІ, де "таврували ганьбою" західних лобістів, підкреслює він.

"Насправді йдеться про цілеспрямовану, ініціативну, законодавчо врегульовану діяльність, спрямовану на просування легальними методами законопроєктів чи проєктів інших нормативно-правових актів. Скажімо, що може бути нелегального в організації та проведенні круглого столу, присвяченого законопроєкту, розповсюдженні презентації, інфографіки, буклетів публічного інформування, проведенні пресконференції, організації форумів або інших форм інтенсифікації громадської думки? Саме про це йдеться, коли ми говоримо про лобізм як соціально-політичний інструмент", – зазначає Продан.

Як приклад експерт наводить США, де в 1996 році завдяки правильно розгорнутій інформаційній кампанії та за допомогою концентрації зусиль на лобіюванні Microsoft вдалося заблокувати поправки до імміграційного законодавства, яке значно погіршувало становище трудових іммігрантів, оскільки у штаті корпорації працювала значна кількість саме таких співробітників. У США лобістську діяльність регулюють законодавством, вона легалізована, а її суб'єкти сплачують податки на свою діяльність і керуються спеціальним моральним кодексом.

Продан вбачає доцільність у затвердженні в Україні на рівні Кабінету Міністрів програмно-політичного документа на кшталт стратегії розвитку діалогу держави й бізнесу, яким буде передбачено основні форми, напрями, інструменти, заходи з інтенсифікації комунікації бізнесу і влади. За задумом експерта, документ має базуватися на досвіді запровадження найкращих світових практик такого діалогу та залученні інтелектуального потенціалу бізнес-структур у сферу публічного управління.