Нардепка Янченко про закон, що стосується депутатської недоторканності: Лунають заяви, що ми зробили мало не гірше, ніж було. Це брехня G

Критика ухваленого сьогодні Верховною Радою законопроєкту №2237 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з метою приведення у відповідність до закону України "Про внесення змін до ст. 80 Конституції України щодо недоторканності народних депутатів України" є необґрунтованою. Таку думку в коментарі виданню "ГОРДОН" висловила нардепка від "Слуги народу", заступниця голови комітету Верховної Ради з питань антикорупційної політики Галина Янченко.

"Я вважаю це історичним рішенням. Ми зробили те, на що не наважувалися депутати попередніх восьми скликань. Тому мені навіть смішно читати деяких депутатів минулих скликань, які тепер розповідають, як нам треба було голосувати. Деякі активісти та політики вирішили "хайпонути" на цьому законопроєкті. Лунають гучні заяви, що ми зробили мало не гірше, ніж було. Це не просто маніпуляції – це відверта брехня. Мені здається, тут навіть пояснювати не треба: те, що було, і те, що стало, – це просто небо і земля. Дехто каже, що ми дали якісь неймовірні повноваження главі ГПУ. Але ми лише скоротили йому обсяг роботи, який він має виконати, щоб запустити справу стосовно певного нардепа. Занесення справ у Єдиний реєстр досудових розслідувань – це не право і не привілей, а обов'язок. Прокурор має занести справу в ЄРДР не пізніше, ніж за 24 години після заяви про злочин. У протилежному разі заявник може звернутися до суду", – підкреслила Янченко.

За її словами, закон дасть змогу правоохоронним органам зберігати таємницю слідства під час розслідування справ стосовно народних депутатів.

"Давайте просто порівняємо, як було і як стало. Якщо є підозри щодо конкретного депутата і щодо нього хочуть проводити розслідування, збирати докази, проводити обшуки, затримувати, до цього процесу долучалася громадина у вигляді Верховної Ради. Фактично генпрокурор мав приходити на регламентний комітет, там пояснювати свою позицію, вмовляти депутатів поставити питання на розгляд під час пленарного засідання. Потім знову він мав виступати в залі й пояснювати, чому взагалі вирішили збирати докази проти цього депутата. І потрібно було мати 226 голів. Тобто процедура була дуже громіздкою і складною в реалізації. За вісім скликань недоторканність точково зняли лише з 19 нардепів. Зараз цим питанням займатимуться самі правоохоронні органи, зберігаючи таємницю слідства. Їм більше не треба вмовляти депутатів. Зараз правоохоронці зможуть заносити справи до ЄРДР та, власне, починати слідчі дії. А дозвіл на них видаватиме генпрокурор", – сказала нардепка.

Вона зазначила, що деякі парламентарії намагалися зберегти депутатську недоторканність.

"Зрозуміло, що такий крок подобається не всім. Є нардепи, які не хочуть скасування депутатської недоторканності. Вони намагалися залишити її тією чи іншою мірою. Але наша фракція залишилася непохитною. Ми обіцяли, що знімемо обмеження, які заважали розслідувати злочини народних депутатів, – і ми це зробили. І головне – вклалися у терміни, які і планували. Із 1 січня 2020 року, коли набуде чинності нова редакція Конституції, одночасно набудуть чинності зміни до інших законів України, де також є згадки про недоторканність. Це стосується Кримінального процесуального кодексу, закону про статус народного депутата і закону про регламент Верховної Ради", – резюмувала Янченко.

Згідно з ухваленим 18 грудня законпроєктом, дані про скоєні народними депутатами правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань має право заносити генеральний прокурор України. Окрім того, відповідно до ухвалених поправок, клопотання про дозвіл на затримання, про запобіжний захід, проведення інших слідчих розшукових дій щодо нардепів мали погоджувати з генеральним прокурором. Ці клопотання може підтримати глава ГПУ, а не парламент, як було раніше.

У першому читанні проєкт закону №2237 ухвалили 3 грудня. 17 грудня профільний комітет підтримав поправки до документа. Глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін заявив, що схвалений депутатами законопроєкт замість скасування недоторканності посилює її.

30 серпня 363 депутати Верховної Ради ІХ скликання підтримали проєкт постанови №1095 про обмеження недоторканності парламентаріїв і попередньо погодили внесений у лютому 2017 року п'ятим президентом України Петром Порошенком законопроєкт №7203. 20 червня 2018 року Конституційний Суд України визнав документ таким, що відповідає Основному закону.

Верховна Рада на засіданні 3 вересня 2019 року ухвалила в цілому законопроєкт №7203, згідно з яким до Конституції України вносять зміни, що стосуються скасування депутатської недоторканності. 11 вересня закон підписав президент України Володимир Зеленський. Документ набуде чинності з 1 січня 2020 року.