Протистоянням між українцями і поляками завжди скористається третя сторона – В'ятрович
Директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович зазначив, що в 1918 році оголошення незалежності українцями й поляками призвело до війни між ними.
В ускладненні відносин між жителями України та Польщі зацікавлена третя сторона. Про це в ефірі телеканала "Прямий" заявив директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.
"2018 рік – це рік, коли і Польща, й Україна святкують відновлення своєї незалежності, яка сталася в 1918 році. Ми повинні про це згадувати і розуміти, що тоді, на жаль, назва незалежності українців і поляків призвела до війни між ними. А потім до падіння української, а згодом і польської держави... Головний урок полягає в тому, що від протистояння між українцями і поляками завжди скористається третя сторона", – сказав він.
Із 1 листопада 1918 року до 17 липня 1919 року на території Галичини тривав збройний конфлікт Польської народної республіки із Західноукраїнською народною республікою та Українською народною республікою. Пізніше Україна стала частиною Радянського Союзу. Польщу гітлерівська Німеччина і СРСР поділили між собою.
У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.
26 квітня 2017 року стало відомо, що на кладовищі села Грушовичі поблизу Перемишля розібрали надгробний пам'ятник воїнам УПА. У МЗС України назвали дії щодо руйнування пам'ятника "демонстративними і провокаційними". Український інститут нацпам'яті у травні 2017 року повідомляв, що за три роки в Польщі було зруйновано або пошкоджено 15 українських пам'яток.
Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.
13 грудня 2017 року президент Польщі Анджей Дуда і президент України Петро Порошенко зустрілися в Харкові. Лідери дійшли висновку, що історичні питання не повинні впливати на стратегічне партнерство України та Польщі, заявив Порошенко.
Дуда після зустрічі розповів, що президенти домовилися "не здійснювати кроків у межах чергових увічнень, які не ґрунтуються на науково перевірених доказах". Він також говорив, що увічнювати потрібно "конкретних людей, які загинули".
26 травня 2018 року фахівці Інституту національної пам'яті Польщі завершили розкопки на місці пам'ятника у Грушовичах. У Бюро пошуків та ідентифікації ІНП країни заявили, що на місці було виявлено цивільні одиночні поховання 16 людей – чоловіків, жінок і дітей, які, найімовірніше, не належать воїнам УПА.
Зі свого боку, секретар української Державної міжвідомчої комісії з питань увічнення пам'яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій Святослав Шеремета заявив, що за попередніми висновками групи українських експертів, які брали участь у розкопках, там було поховано не менше ніж трьох воїнів УПА. Він підкреслив, що пам'ятник має бути відновлено.