Рада ухвалила закон про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення
За ухвалення у другому читанні й у цілому проєкту закону про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення проголосувало 259 депутатів Верховної Ради.
На засіданні 31 жовтня Верховна Рада ухвалила у другому читанні й у цілому законопроєкт №1031 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів", передає кореспондент видання "ГОРДОН".
Документ із техніко-юридичними правками підтримало 259 народних депутатів. "Проти" було сім нардепів, 36 утрималися, 73 не голосували.
"Усім звичайним людям зрозуміло, що ситуація, коли суддя або прокурор, усе життя маючи скромну зарплату, живе в будинку на п'ять поверхів з тенісним кортом і двома басейнами, і при цьому цей будинок зареєстрований на його маму-пенсіонерку, яка за життя сплатила 10 тис. грн податків, то всім зрозуміло, що така ситуація ненормальна та є індикатором незаконних корупційних активів такого судді або прокурора", – заявила нардепка від "Слуги народу", голова комітету Ради з антикорупційної політики Анастасія Красносільська, яка презентувала документ.
За її словами, проєкт закону пропонує встановити відповідальність за незаконне збагачення в разі, якщо придбані посадовцем активи більш ніж на 6,5 млн грн перевищують його законні доходи.
Також вона розповіла, що механізм цивільної конфіскації застосовуватимуть, "якщо сумнівні доходи чиновника коштують більше, ніж його законні доходи, починаючи з 1 млн грн".
"Цей інструмент – громадянська конфіскація і кримінальна відповідальність – буде доступний тільки Національному антикорупційному бюро, Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та Вищому анткорупційному суду", – додала вона.
У першому читанні законопроєкт ухвалили 11 вересня.
26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджена з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 і 63 Конституції).
Після цього в парламенті зареєстрували кілька законопроєктів про відповідальність за незаконне збагачення.
28 березня Спеціалізована антикорупційна прокуратура опублікувала перелік із 65 кримінальних проваджень, закритих через скасування статті про незаконне збагачення.