Спалилися всі, хто вичікував, коли Путін роздробить Україну, і примірявся до ласого шматка – Забужко про реакцію на закон про освіту G

Привид імперіалізму бродить Європою, – так письменниця Оксана Забужко прокоментувала виданню "ГОРДОН" різкі висловлювання політиків Угорщини, Румунії, Польщі та Молдови щодо ухваленого в Україні закону "Про освіту".

"Спалилися всі, хто вичікував, коли Путін (президент Росії Володимир Путін, – "ГОРДОН") роздробить Україну, і примірявся до свого ласого шматка. Їм уже громадськість відповіла на рівні жарту: "То закрийте в себе українські школи. Ой, у вас таких немає!". Просто прикро, що вже 2017 рік, а путінський вплив не зменшується. Привид імперіалізму бродить Європою. І на такі фантоми Путін, як на живця, ловить своїх поплічників. Ось так – відрижкою імперіалізму – ХХ століття дає про себе знати. Ми просто повинні це розуміти й усвідомити, як боротися, як не піддаватися, як на це відповідати. Але чим жорсткішими будуть санкції до Росії, тим тихішими будуть голоси тих, хто мріє про свій шматочок України", – зазначила Забужко.

На її думку, представники національних меншин повинні зробити свій вибір і прийняти правила життя в Україні.

"Насправді, проблема є, і не тільки на Закарпатті. Старше покоління там ще ламаною російською може говорити, а дітей і онуків, очевидно, налаштовують отримувати угорські паспорти. Таких людей дуже умовно можна називати громадянами України. У них немає громадянської свідомості. Вони не інтегровані в українське суспільство. Я якось летіла на літаку з жителькою болгарського села з Одеської області. Розумію, що не всі такі, але тоді мені стало страшно: вони ж ще й голосують! Кого вони мені вибирають? Вони як іншопланетяни. Вони сидять і чекають, хто ж прийде. Таких ми бачили на Донбасі і в Криму. Це все залишки "совка". Для них СРСР – ще реальність, а з 1991 року вони перебувають у транзитному стані і не сприймають всерйоз, що якась Україна тут з'явилася. Тепер люди повинні зробити вибір. Ухвалено закон, і громадяни повинні знати мову та історію цієї країни", – підкреслила письменниця.

Вона зазначила, що закон "Про освіту" може стати кроком до ухвалення закону про громадянство України.

"Зараз ми роздаємо паспорти направо й наліво, як туалетний папір. Іспиту на громадянство в нас немає. А закон про освіту – гарний і важливий крок, щоб, нарешті, увести те, що є у всіх країнах, які себе поважають і вміють себе захищати: ухвалити порядний закон про громадянство. Спробуйте в тій же Угорщині отримати паспорт. У Німеччині можна протягом 10–20 років жити і не отримати громадянства. Там треба реально пройти іспит на знання мови, історії, конституції. Людям, які тут народилися, які є дітьми носіїв українського паспорта, такі знання повинна забезпечити українська школа. На те ми її й утримуємо і платимо податки. А емігранти повинні вчитися і здавати іспит. Необхідний поділ на резидентів і громадян. А крок від посвідки на проживання до отримання українського паспорта має бути не в один рік, не один освітній і культурний бар'єр", – сказала Забужко.

5 вересня Верховна Рада України ухвалила у другому читанні і в цілому закон "Про освіту", а 25 вересня його підписав президент України Петро Порошенко. Документ запроваджує 12-річну шкільну освіту та посаду освітнього омбудсмена, а також розширює використання української мови в навчанні.

Як пояснила міністр освіти і науки Лілія Гриневич, дошкільну і початкову освіту будуть здобувати рідною мовою. Водночас великий натиск буде зроблено на оволодінні державною мовою. Далі, починаючи з базового рівня, освіту будуть надавати українською мовою.

Голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль закликав президента України ветувати закон. На його думку, ініціатива не відповідає Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Занепокоєння щодо мовної статті в законі вже висловила низка країн: Угорщина, Молдова, Польща, Росія, а також Болгарія і Греція. Президент Румунії Клаус Йоганніс заявляв, що вирішив не відвідувати Україну в жовтні через новий український закон "Про освіту". У Міністерстві закордонних справ України зазначили, що візит президента Румунії до Києва не скасовано, а перенесено.

Міністр закордонних справ Павло Клімкін зазначив, що Україна зберігає умови для вивчення нацменшинами рідних мов. За його словами, знання державної мови – це питання національної безпеки.