Ткаченко: Ми ніколи не згадували про якісь заборони або цензуру G

Ткаченко: Ми визначили для себе виклики, які перед нами стоять
Фото: Олександр Ткаченко / Facebook

У межах розроблення нового базового медійного законопроєкту йтиметься про пошук відповідей на запитання, що таке дезінформація, фейки і політика ЗМІ держави-агресора на українській території, сказав у коментарі інтернет-виданню "ГОРДОН" нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

Уряд і парламент розроблятимуть базовий медійний законопроєкт, але не мають наміру вводити якісь заборони або цензуру. Про це в коментарі інтернет-виданню "ГОРДОН" 10 листопада заявив нардеп від "Слуги народу", голова парламентського комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

За його словами, ідеться про пошук відповідей на запитання, що таке дезінформація, фейки і політика ЗМІ держави-агресора на території України.

"Мова йде також про ухвалення нашого базового великого медійного закону", – додав він.

На зауваження, що в законодавстві є визначення терміна "недостовірна інформація" та механізми для притягнення до відповідальності за її поширення, Ткаченко сказав, що йдеться "про відповіді на запитання в конкретному медійному законі".

"Це трохи інші нормативи регулювання і саморегулювання. Ми не знаємо відповіді на ці запитання поки що. Але ми визначили для себе виклики, які перед нами стоять. Зокрема, щодо дезінформації, фейків, мови ненависті та інших питань, про які я говорив із трибуни під час парламентських слухань", – сказав нардеп.

Ткаченко також заявив, що у нього поки немає відповіді на запитання, хто і як визначатиме, чи є інформація фейком і чи є в ній мова ненависті.

"Чи є в мене побоювання, що це може бути маніпулятивним інструментом? Це дуже тонка межа між проблемою наступу на свободу слова та питанням визначення цих дефініцій. Але заплющувати очі на те, що така проблема є, теж не можна. Так, по-перше, треба довести, що та чи інша інформація є дезінформацією. По-друге, якщо одного разу таке відбувається – це ще не факт, якщо, звичайно, це не прямий заклик. Але якщо йде постійна дезінформація або фейки від одного і того самого журналіста або ЗМІ, тоді вже потрібно мати механізм реакції на такі події",  сказав депутат.

Водночас, за словами парламентарія, він поки не знає, який саме механізм можна застосувати в таких ситуаціях.

"Або [відповідальність за] адміністративні порушення, або штрафи, або ліцензії. У мене зараз конкретної відповіді немає. Чи є в мене побоювання? Про те, що я зараз кажу, немає. Знаючи, яка у нас зараз триває дискусія, про що ми говоримо. Жодною мірою ми ніде ніколи не згадували про якісь заборони, цензури чи ще якісь такі речі", – заявив Ткаченко.

Він анонсував презентацію ідей законопроєкту на засіданні очолюваного ним комітету 14 листопада.

6 листопада Ткаченко, виступаючи під час слухань на тему "Безпека діяльності журналістів в Україні: стан, проблеми та шляхи їх вирішення" в парламенті, запропонував вводити санкції проти збиткових ЗМІ.

Міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський під час цих слухань заявив про необхідність введення кримінальної відповідальності за поширення неправдивої та маніпулятивної інформації.

8 листопада президент України Володимир Зеленський підписав указ "Про невідкладні заходи щодо проведення реформ і зміцнення держави", яким доручив Кабінету Міністрів України розробити законопроєкти, що стосуються врегулювання діяльності медіа в Україні, зокрема передбачивши, "положення про вимоги та стандарти новин", механізми запобігання розповсюдженню недостовірної, викривленої інформації, її спростування, а також заборони фізичним і юридичним особам держави-агресора володіти або фінансувати медіа в Україні.

Голова Національної спілки журналістів Сергій Томіленко виступив проти таких ініціатив.

Бородянський заявив, що влада не збирається регулювати стандарти новин. Міністр стверджує, що уряд збирається "ввести поняття "небезпечна інформація", "дезінформація", "недостовірна інформація", що дуже важливо в умовах інформаційної війни з РФ й у зв'язку з можливим фінансуванням деяких ЗМІ країною-агресором".