У Європейській федерації журналістів закликали Україну ухвалити план дій щодо захисту представників ЗМІ

Уряду України необхідно ухвалити національний план дій щодо захисту журналістів, заявив генеральний секретар Європейської федерації журналістів (EFJ) Рікардо Гутьєррес у Facebook.

26 червня Гутьєррес брав участь у роботі конференції експертів ОБСЄ у Києві. Він зазначив, що у зв'язку з погіршенням ситуації зі свободою ЗМІ в Україні з 2015 року, українській владі треба ухвалити план дій щодо гарантування безпеки журналістів разом із усіма зацікавленими сторонами, долучивши до його обговорення філії EFJ в Україні, Національну спілку журналістів і Незалежну медіа-профспілку.

Глава EFJ нагадав, що Платформа Ради Європи для захисту журналістики та безпеки журналістів інформувала про 37 основних порушень свободи ЗМІ в Україні, зокрема про два убивства журналістів.

"У 2015 році ми повідомили про вбивство журналіста Олеся Бузини в Києві. У 2016 році ми повідомили про вбивство білоруського журналіста Павла Шеремета від вибуху автомобіля. Українські органи влади досі нікому не висунули обвинувачень і нікого не заарештували за підозрою у вбивстві Шеремета, але журналісти-розслідувачі виявили, що агент СБУ перебував біля будинку Шеремета в ніч, коли в його машину заклали вибухівку", – підкреслив він.

На думку Гутьєрреса, безкарність за вбивства журналістів становить проблему.

"Окрім Бузини і Шеремета, досі відкриті справи, пов'язані з убивствами журналістів: Георгія Гонгадзе, В'ячеслава Веремія, Олександра Кучинського, Андреа Роккеллі та Андрія Миронова", – перерахував він.

Глава EFJ закликав звільнити усіх затриманих журналістів у всіх регіонах України, зокрема заручника бойовиків на Донбасі Станіславі Асєєва, засуджених за сепаратизм на 9 років в Україні Дмитра Васильцева та Євгена Тімоніна, а також журналіста "РИА Новости-Украина" Кирила Вишинського, обвинуваченого у державній зраді.

Гутьєррес засудив інсценування вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

"Ми очікуємо від української влади повної прозорості щодо цієї операції. Вони ще не пояснили, чому потрібно було інсценувати вбивство. Зате видно, що Україна сильно підірвала свій авторитет і авторитет журналістів у всьому світі. На нашу думку, це безвідповідальний вчинок, але це також неповага до справжніх жертв", – підсумував він.

Бузину застрелили 16 квітня 2015 року біля під'їзду власного будинку на вулиці Дегтярівській у Києві.

18 червня того самого року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив, що вбивство розкрито. За його словами, до скоєння цього злочину були причетні учасники антитерористичної операції Андрій Медведько і Денис Поліщук. Їх затримали, пізніше заарештували, але наприкінці 2015 року суд відмовився продовжувати їм домашній арешт. І Медведько, і Поліщук свою участь у цьому злочині заперечують.

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві унаслідок вибуху машини, що належала співзасновниці "Української правди" та його цивільній дружині Олені Притулі.

Слідство розглядає п'ять версій мотивів убивства: професійна діяльність, убивство через помилку (замість Притули), критичні публікації у виданні "Українська правда" та виступи на радіо "Вести", дестабілізація ситуації в Україні, а також конфлікти, що стосуються особистого життя Шеремета.

У вересні стало відомо, що Національна поліція засекретила всі рішення судів у справі про вбивство Шеремета.

29 травня правоохоронні органи України повідомили, що Бабченка, який покинув Росію на початку 2017 року, застрелений на порозі його квартири в Києві. 30 травня стало відомо, що вбивство журналіста було інсценуванням у межах спецоперації СБУ.

У відомстві заявили, що для замаху на Бабченка спецслужби РФ завербували громадянина України і заплатили йому $40 тис. У Києві затримали імовірного організатора замаху Бориса Германа. 31 травня Шевченківський райсуд Києва обрав для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 діб без права застави.