Ультиматум Гройсмана – політична заява, яка спровокувала довгоочікувані зміни в антикорупційному законодавстві – політолог Давидюк
Прем'єр-міністр Володимир Гройсман ризикував, коли заявив, що піде у відставку в разі, якщо Рада не ухвалить закону про антикорупційний суд, але в підсумку ризик того вартий, оскільки глава Кабміну заявив про себе як про незалежного політичного гравця, уважає політолог Микола Давидюк.
Ультиматум прем'єр-міністра Володимира Гройсмана підштовхнув депутатів проголосувати за законопроект про створення Вищого антикорупційного суду, а вже наступний рік стане роком гучних антикорупційних справ, заявив директор аналітичного центру "Політика" Микола Давидюк у своєму Facebook.
"Прем'єр-міністр готовий був піти у відставку в разі негативного рішення. Що змусило б депутатів не просто червоніти перед камерами та пояснювати причину провалення закону, але й іти на дострокові парламентські вибори. Чого явно ніхто робити не хотів. Для депутатів простіше було б підняти ціни на газ для населення, ніж обмежувати власні корупційні можливості", – уважає політолог.
Він зазначив, що для самого Гройсмана це вихід на політичну сцену вже як політика і незалежного гравця.
"Адже до цього були виключно технократичні заяви про дороги, реформи та децентралізацію. А це вже була політична заява, яка спровокувала, у тому числі такі довгоочікувані зміни в державі та антикорупційному законодавстві. Які, до речі, незліченну кількість разів відкладалися владою. І бажання їх реалізовувати явно ні в кого не було", – повідомив Давидюк.
Експерт уважає, що ризик Гройсмана був великим, але, як засвідчує результат, він того вартий.
"Варто сказати, що прем'єру чи не найлегше було робити такі заяви, враховуючи, що в київській політиці він тільки останні три–чотири роки, тому і причетності до старих корупційних схем не мав. Інша справа – депутати, частина з яких із маленькими перервами засідає в будинку на Грушевського чи не з 1991 року", – додав він.
На думку політолога, зараз варто стежити за точністю виконання процедур і швидким запуском нової структури.
"Дедлайни повинні бути максимально швидкими, хоч і реалістичними. Проте 2019-й має стати роком винесення перших справ, – гучних, корупційних, публічних. Справ, на які всі так довго чекали", – зазначив Давидюк.
1 березня 2018 року парламент підтримав законопроект про антикорупційний суд у першому читанні. Згідно з документом, Вищий антикорупційний суд в Україні повинні створити протягом 12 місяців після набуття законом чинності.
21 травня спікер Верховної Ради Андрій Парубій заявив, що вдалося узгодити 13 із 14 поправок, запропонованих Венеціанською комісією до законопроекту про антикорупційний суд до другого читання. Неузгодженою залишалася позиція про повноваження Громадської ради міжнародних експертів – право вето під час призначення суддів. 23 травня депутати почали розглядати законопроект у другому читанні.
В остаточній редакції закону про Вищий антикорупційний суд України змогли узгодити поправку, яка передбачає, що Вища кваліфікаційна комісія суддів зможе подолати недопуск кандидата в судді, якщо заручиться підтримкою трьох із шести міжнародних експертів.
7 червня комітет затвердив останню редакцію законодавчого акта, після чого Верховна Рада ухвалила закон.