Безугла прокоментувала інформацію про тиск на Бурбу у справі вагнерівців: Я теж відчуваю тиск

Про це зауважив кореспондент видання "ГОРДОН".

Нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький заявляв сьогодні, що на ексначальника Головного управління Міноборони Василя Бурбу, який дає свідчення у справі вагнерівців на засіданнях ТСК, чинить тиск влада України, його цитує пресслужба партії.

"Ще на минулому засіданні члени комісії говорили, що вони прийняли рішення звернутися, щоб надати державну охорону і захистити тих людей, які брали участь у цих заходах. Але, на жаль, досі це не зроблено. Вони відчувають погрози, тиск з боку влади. Вони відчувають переслідування. Звичайно, це ганебна ситуація, тому що це ті люди, яких потрібно охороняти хоча б від країни-агресора", – сказав Княжицький.

Питання про надання охорони Бурбі Безугла відмовилася коментувати. Потім голову ТСК запитали про тиск на екочільника ГУР Міноборони.

"Я теж відчуваю тиск. З боку суспільства, своїх морально-етичних якостей, – відповіла вона. – Ніхто з членів ТСК безпосередньо щодо тиску і застережень таких не звертався. Про Василя Васильовича [Бурбу] не коментую в силу того, що, як я вже зазначала, ми почали роботу з ним, вона триває, за результатами роботи будуть коментарі".

Контекст:

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся до Генеральної прокуратури Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (з них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі.

Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію проводили із 2019 року.

Колишній очільник Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, із якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.

7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку української спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можна номінувати на "Оскар".

В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взяли із джерел, які не мають цінності.

12 вересня голова ТСК Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що із 2014 року проводили роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. Так розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.

Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участь інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони є в базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Із 33 осіб один був агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.