Комісія Ради перервала доповідь генерала розвідки Бурби щодо вагнерівців і знову перенесла засідання – нардеп

Комісія Ради перервала доповідь генерала розвідки Бурби щодо вагнерівців і знову перенесла засідання – нардеп За даними ЗМІ, щойно Бурба розпочав давати свідчення про те, хто і за яких обставин дав команду перенести спецоперацію, засідання перервали
Скріншот: пресслужба Міноборони України / YouTube
Тимчасова слідча комісія (ТСК) Верховної Ради, яка розглядає справу ПВК "Вагнер", вирішила перервати доповідь ексначальника ГУР Міноборони Василя Бурби і піти на перерву до завтра. Про це повідомив у Facebook нардеп від "Голосу" Роман Костенко.

"Сьогодні ТСК, яка розслідує справу вагнерівців, продовжила заслуховувати ексначальника ГУР МОУ Василя Бурбу. Однак, коли Василь Бурба дійшов до надзвичайно важливої частини своєї доповіді, комісія вирішила терміново оголосити перерву до завтра без пояснення причин", – розповів нардеп.

Про це ж повідомив у Facebook головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов.

"Слуги народу" перервали засідання слідчої комісії Верховної Ради з "вагнергейту" і перенесли засідання вчетверте. Жодних пояснень", – написав він.

Бутусов зазначив, що засідання комісії почалося о 9.00. На ньому Бурба нарешті почав давати свідчення – він збирався зробити це ще 14 вересня, але ТСК не змогла заслухати його через відсутність кворуму.

"Однак, як стверджують наші джерела на засіданні комісії, щойно Бурба почав давати свідчення про те, хто і за яких обставин дав команду перенести спецоперацію, голова комісії Мар'яна Безугла заявила про перерву. А наприкінці перерви раптово заявила про перенесення засідання. Причин не озвучено. Сьогодні засідання буде продовжено, хоча до кінця робочого дня у депутатів досить часу, щоб дослухати Бурбу повністю. Імовірно, розслідування знову затягують за вказівкою Офісу президента", – вважає Бутусов.

Він зазначив, що засідання мають продовжити завтра, але плани комісії "раптово змінюють" вже не вперше, і вона досі не заслухала всіх учасників спецоперації та учасників наради у кабінеті президента Володимира Зеленського.

Нардеп від "Європейської солідарності" Микола Княжицький заявив каналу  "Еспресо", що Бурба на засіданні фактично підтвердив інформацію, яку повідомляв телеканал CNN.

"Загалом пан Бурба підтвердив все те, що ми бачили в численних телевізійних розслідуваннях каналів, зокрема телеканала CNN. Жодних спростувань того, що там передавали, не було", – зазначив Княжицький, додавши, що на "найцікавішому місці" свідчень Бурби керівництво ТСК закрило засідання і попросило опозиційних нардепів покинути залу.

"На мою думку, це повний абсурд, тому що єдиний спосіб вийти з ситуації для української влади  це провести цю комісію прозоро і відкрито", – підкреслив Княжицький.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує  всі можливі дії представників державної влади проти державного суверенітету України. Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. 

Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели із 2019 року.

Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.

7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".

В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.

12 вересня голова ТСК Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що з 2014 року проводили роботу із документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, у 2018 році Головне управління розвідки Міноборони розпочало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а у липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. У такий спосіб розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.

Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценаріємпланували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять по базах даних у зв'язку з участю у війні у Сирії. Примусове приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Із 33 осіб одна була агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати