Політика

Колишній глава ГУР Бурба прийшов на засідання ТСК Ради розповісти про операцію із затримання вагнерівців. Його не стали слухати через відсутність кворуму – нардеп

14 вересня 2021, 20.03 Этот материал также можно прочитать на русском

Бурба раніше не виходив на контакт із головою ТСК Скріншот: Пресслужба Міноборони України / YouTube

Колишній глава Головного управління розвідки Міноборони України Василь Бурба прибув на засідання тимчасової слідчої комісії Верховної Ради з розслідування дій посадовців проти суверенітету України 14 вересня, щоб надати інформацію про спецоперацію із затримання вагнерівців. Про це повідомив у Facebook нардеп від "Голосу" Роман Костенко.

"Ексначальник ГУР Міноборони Василь Бурба прийшов надати інформацію стосовно спецоперації по затриманню вагнерівців на засідання парламентської ТСК", – написав він.

ТСК у справі вагнерівців не заслухала Бурбу через відсутність кворуму на момент його приходу, зазначив він пізніше.

"На початку засідання кворум був", – підкреслив Костенко.

Голова ТСК, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла повідомила, що засідання комісії продовжили до понеділка, 20 вересня.

Безугла розповіла в інтерв'ю "Українській правді", яке опубліковано 14 вересня, що раніше зверталася до Бурби, але "контакту не було".

"Після сьогоднішньої моєї заяви він вийшов на контакт. Ми його найближчим часом заслухаємо, або завтра, або післязавтра. Тобто такі моменти додаткової звірки, додаткової перевірки ще будуть продовжуватися в рамках роботи тимчасової слідчої комісії", – пояснила нардепка.

Бурба очолював ГУР у 2016–2020 роках.

На засіданні 13 вересня ТСК заслухала двох офіцерів ГУР Міноборони, які брали участь у плануванні і проведенні операції із затримання вагнерівців. Безугла говорила, що вони надали "дуже специфічну" інформацію.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели із 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.