"Усе, що стосується операцій воєнної розвідки, знаходиться під грифом "цілком таємно". Я абсолютно не вірю, що хтось із політиків, експертів або журналістів реально знає факти. Навіть усередині воєнної розвідки деталі тієї чи іншої операції знають лічені одиниці. Так це працює. Ті, хто реально в темі, не будуть балакати, бо, по-перше, це тюрма, по-друге, це підрив нацбезпеки, по-третє, це підставляти своїх колег-розвідників. Отже, ті, хто багато говорить про справу вагнерівців, реально толком нічого не знають, бо не можуть цього знати. Вони оперують більше домислами, гіпотезами та припущеннями. Але прикро те, що безвідповідальна балаканина про вагнерівців шкодить нацбезпеці", – вважає політикиня.
Вона додала, що українським політикам потрібно навчитися тримати спецслужби України поза політикою.
"Політики мають навчитися тримати наші спецслужби поза політикою. Політики мають припинити використовувати тему таємної роботи наших спецслужб на російському напрямку в цілях політичної боротьби. Це має бути табу. Офіцери розвідки не мають бути заручниками внутрішньополітичних розбірок. А ще наші розвідники, які ризикують життям, мають бути впевненими, що їх не підставить хтось, кому захотілося хайпу", – підсумувала Верещук.
Контекст
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які перебувають у приватній військовій компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся у Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ять – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський визнав це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська з 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації щодо затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели з 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "із найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби досить компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявили, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято з джерел, які не мають цінності.
12 вересня глава ТСК, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки ТСК. Вона заявила, що з 2014 року вели роботу щодо документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, в 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, з території РФ на територію України. Так було розпочато "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.
Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участі інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони проходять у базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.
Із 33 осіб один був агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповіла, що восьмеро були громадянами України, 17 були причетними до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.
+4 Київ
