Політика

"Ви охрініли таке творити? Ми приймаємо чиїсь команди?" Нардеп від "Голосу" Костенко обурився, що на засіданні ТСК Ради не заслухали Бурбу

14 вересня 2021, 20.35 Этот материал также можно прочитать на русском

Костенко вважає, що головних осіб спецоперації із затримання вагнерівців заслуховувати не хочуть Фото: Роман Костенко / Facebook

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з розслідування дій посадовців проти суверенітету України 14 вересня перестала працювати, щойно на її засідання прийшов колишній глава Головного управління розвідки Міноборони Василь Бурба. Про це сказав нардеп від "Голосу" Роман Костенко на брифінгу за підсумками засідання, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"[Члени] ТСК сказали, що заслухають Бурбу. Але в той момент, коли він прийшов, кворуму не було. ТСК перестала працювати. Він прийшов, розпитав, поговорив із кимось із представників комітету. Після цього він вийшов. Ми говоримо, надсилаємо людей, намагаємося докопатися до правди. Я як військова людина можу поставити одне запитання: "Ну ви що, охрініли реально таке творити?" А що ми робимо? Приймаємо команди від когось?" – відреагував депутат.

Костенко вважає, що такі кроки свідчать про те, що важливих осіб, які брали участь у спецоперації із затримання найманців, не хочуть слухати.

"Подивимося, що буде в понеділок [20 вересня]. Кому це вигідно, думаю, розуміють усі. Мені цікаво, чому був зірваний кворум. У мене є своя думка, що його зірвали спеціально", – додав він.

На засіданні 13 вересня ТСК заслухала двох офіцерів ГУР Міноборони, які брали участь у плануванні і проведенні операції із затримання вагнерівців. Голова ТСК, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла говорила, що вони надали "дуже специфічну" інформацію.

Контекст

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку комісія, створена парламентом, розслідує "можливі протиправні дії представників державної влади та інших осіб, які могли сприяти порушенню державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України, загрожувати національній безпеці України". Однак першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.
Перше засідання ТСК провела 6 липня, на наступне запрошували п'ятого президента України Петра Порошенка. Він заявив, що може відвідати засідання ТСК, якщо воно буде присвячене операції проти найманців ПВК "Вагнер", але вважає ефективнішим, якщо одночасно туди прибуде президент України Володимир Зеленський. У комісії заявили, що Зеленського не можуть запросити на засідання ТСК, оскільки він є недоторканною особою. У підсумку ні Порошенко, ні Зеленський не відвідали засідання ТСК.
Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які належать до приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, пізніше повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.
Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (із них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".
14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі. На його думку, наслідки звільнення найманців "будуть трагічними".
Головний редактор "Цензор.НЕТ" Юрій Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.
Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради у Зеленського, на якій були присутні, крім глав українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію вели із 2019 року.
Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.
У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінськ перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.
Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.
Єрмак назвав дезінформаційною кампанією версію про причетність СБУ до появи вагнерівців у Мінську.
5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, з якої причини її було скасовано. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.
7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку українській спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".
Грозєв говорив, що, крім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який може бути номіновано на "Оскар".
В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взято із джерел, які не мають цінності.