Депутати з "Європейської солідарності" подали заяви у НАБУ, ДБР і прокуратуру через закон про олігархів

"Минулого тижня в стінах парламенту було не просто грубо порушено закон, а було вчинено кримінальні дії. Як ви знаєте, це почалося ще із засідання комітету, який розглядав законопроєкт про так звану деолігархізацію. Ці порушення були продовжені і під час засідання", – заявив лідер фракції Артур Герасимов.

Депутати вважають, що під час голосування було вчинено злочини за двома статтями Кримінального кодексу України. Ідеться про ст. 364 (зловживання владою) та ст. 351 (перешкоджання діяльності народного депутата).

"Злочин, передбачений статтями Кримінального кодексу, – перешкоджання діяльності народного депутата, перевищення повноважень посадовими особами, зокрема першим віцеспікером, представником президента в парламенті. Демократія – це процедура. А закон – це обов'язкові правила поведінки, які приймаються парламентом за належною процедурою. Було ухвалено норми, які суперечать одна одній. Це наслідок таких незаконних, злочинних дій. Коли поспіхом, фактично ґвалтуючи регламент і процедуру, було ухвалено взаємо суперечливі рішення І це також є частиною цього злочину", – пояснив народний депутат Ростислав Павленко.

Депутати від "Європейської солідарності" вважають, що відповідати мають перший віцеспікер Руслан Стефанчук, а також представник президента у Конституційному Суді Федір Веніславський.

"Цей закон дає абсолютно позаконституційні повноваження президенту через РНБО призначати того чи іншого політика чи неугодного йому олігархом і таким чином чинити тиск на суспільство. Закон має за мету президенту Зеленському опанувати четверту гілку влади, якою є медіа, перерозподілити медіаринок і взяти контроль над незалежними засобами масової інформації", – зауважив нардеп Володимир В'ятрович.

Він також вважає, що закон ухвалили з порушенням парламентських процедур і регламенту, тому що "депутатів позбавили їхнього законного права озвучення своїх поправок".

Контекст:

23 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.

Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознак: бере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.

2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом стосовно законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.

У комісії заявили, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. Після ухвалення закону у другому читанні голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо попросив президента Зеленського надати схвалений Радою текст закону.