Нардеп Железняк заявив, що влада намагається заднім числом виправити текст законопроєкту про олігархів і стенограму засідання

Железняк: Одним дуже хотілося до приземлення літака з Нью-Йорка отримати голосування. Іншим – показати лояльність
Фото: Ярослав Железняк / Facebook

Співробітники апарату Верховної Ради України знають, що політика і політики дуже швидко змінюються, а у правоохоронних органах все бачать, до того ж є відео трансляції всіх засідань парламенту, заявив 27 вересня у своєму Facebook голова фракції "Голос" Ярослав Железняк, коментуючи ситуацію навколо законопроєкту про олігархів.

"А що там з олігархами та законом про них? А ніхто вже не знає. Замість тріумфу від прийняття свого "флагманського" закону влада вже три дні намагається пояснити, що ж там прийняли, і заднім числом виправити і текст, і стенограму. Відповідальні за голосування знаходять уже десяту версію, чому "Рафік ні в чому не винен". А опозиція від гнівного "ви у четвер зруйнували парламентаризм!" (що правда) перейшла до відвертого тролінгу про наявність трьох статей 5", – написав політик.

24 вересня він повідомляв, що внаслідок одночасного врахування поправок № 396, №398 і №406 у комітеті з питань нацбезпеки, оборони та розвідки ухвалили рішення про виклад статті 5 у трьох різних редакціях. Отож у законопроєкті з'явилися суперечливі норми: одна говорить, що рішення про визнання людини олігархом ухвалює РНБО, інша – що Нацагентство з питань запобігання корупції (поправка спікера Ради Дмитра Разумкова).

Сьогодні Железняк пояснив, чому, на його думку, з голосуванням щодо цього законопроєкту вийшла така плутанина.

"Чому так сталося? Ну тому що одним дуже хотілося до приземлення літака з Нью-Йорка отримати голосування. Іншим – показати лояльність. Хтось щиро бажав саме на цьому законі "помститися всім тим, через кого були вимушені сидіти цілий день і голосувати ці кляті правки". Тобто логіка – банальне задоволення власних амбіцій та щось на кшталт помсти за образи. Необхідності йти поза регламентом ніякої. Якщо тільки не допомогти всім тим, хто хоче у майбутньому скасувати закон. Ну ми ж віримо, що влада справді бореться з олігархами? Тут справа важлива, а ви 34 години для її розгляду хочете додатково", – заявив нардеп.

Він порівняв дотримання процедури ухвалення законопроєктів із ситуацією у боксі.

"А щодо процедури. Тут як у боксі. Поки боксери б’ються на ринзі за правилами, зрозуміло, хто переможець. Навіть, якщо чекати треба всі 12 раундів. А коли посеред 3-го раунду, маючи свого 100% рефері, хтось один витягне кувалду з рукавички та почне нею бити опонента… його перемога може і буде швидкою, але така собі. І якщо порушили регламент і зробили помилки, то буде важко знайти у тому ж регламенті відповідь, як ці помилки виправляти. І можна скільки завгодно розповідати про "революційну необхідність", але цю необхідність повинні підтвердити своїми підписами люди. Наприклад, працівники апарату Ради. Вони вже за 30 років спостерігали таких революціонерів сотнями. І, на відміну від багатьох у владі, знають, що політика і політики дуже швидко змінюються, а у правоохоронних органах все бачать (та і відеотрансляції є). Тому "революційну необхідність" якось не дуже сприймають як аргумент для підробки документів", – наголосив Железняк.

Водночас у ситуації із законом про олігархів він знайшов і "позитивні елементи".

"Хоча б через те, що всі може зрозуміють, навіщо взагалі той регламент потрібен. І можливо після двох тижнів героїчного виправлення всіх тих героїчно зроблених помилок, всі "побєдуни" зроблять висновки, що у принципі можна було ті три години і почекати. Ну прийняли б, коли хлопці вже з Борисполя приїхали до себе на Банкову", – підсумував політик.

Контекст:

23 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт про олігархів. За документ проголосувало 279 народних депутатів за 226 необхідних. Голосування проводили за спеціальною процедурою, без можливості внести додаткові правки в залі.

Відповідно до ухваленого закону, олігарх відповідає щонайменше трьом із таких ознакбере участь у політичному житті; має значний вплив на засоби масової інформації (зокрема інтернет-ЗМІ); є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, є суб'єктом природних монополій або має монопольне (домінантне) становище на загальнодержавному товарному ринку і протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище; вартість активів перевищує мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб станом на 1 січня відповідного року.

У разі занесення бізнесмена до реєстру олігархів – такі рішення ухвалюватиме Рада національної безпеки і оборони – йому буде заборонено брати участь у купівлі об'єктів великої приватизації, фінансувати політичні партії. Крім того, чиновники муситимуть повідомляти про контакти з олігархами, а самі бізнесмени – подавати декларацію в Національне агентство з питань запобігання корупції.

2 вересня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова звернулася до спікера з офіційним листом щодо законопроєкту, вона заявила, що документ суперечить Конституції.

Європейська комісія "За демократію через право" (Венеціанська комісія) взяла до розгляду звернення Верховної Ради Дмитра Разумкова з проханням оцінити законопроєкт про олігархів.

У комісії заявили, що підготують висновок щодо законопроєкту Зеленського про олігархів у середині грудня. Після ухвалення закону у другому читанні голова Венеціанської комісії Джанні Букіккіо попросив президента України Володимира Зеленського надати схвалений Радою текст закону.