Фіцо заявив, що Словаччина не підтримає використання активів РФ для оборони України

Фіцо зайняв категоричну позицію щодо заморожених активів РФ
Фото: Robert Fico / Facebook

Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо в інтерв'ю словацькому державному каналу STVR 8 листопада заявив, що країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України. Фіцо процитувало Bloomberg.

Прем'єр уточнив, що Словаччина не братиме участь "у будь-яких юридичних чи фінансових схемах" із вилучення активів країни-агресора Росії, якщо ці кошти буде витрачено на військові потреби України.

Агентство зазначило, що Фіцо, відомий своєю проросійською позицією, раніше блокував європейські санкції проти РФ, вимагаючи поступок від Брюсселя. У питанні активів від зайняв більш категоричну позицію, повністю відкинувши цю ідею.

За його словами, російські кошти, які Євросоюз хоче надати Україні як репараційний кредит, не закінчать війни, а лише "розпалять" її.

"Ми збираємося дати Україні $140 млрд, щоб війна тривала. Що це означає? Що війна триватиме ще щонайменше два роки", – сказав Фіцо.

Раніше, 6 листопада, Financial Times написала, що Єврокомісія попередила країни ЄС про наслідки через несхвалений репараційний кредит для України, якого досі не ухвалили.

Контекст:

Країни Заходу заморозили приблизно €278 млрд активів Центробанку Росії, із яких майже €200 млрд припадає на ЄС. Найбільшу частину – орієнтовно €176 млрд – зберігають у Бельгії, у депозитарії Euroclear. Країни G7 домовилися використовувати відсотки, накопичені від заморожених коштів (орієнтовно €46,3 млрд щороку), як кредит для України.

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації. За планом, ці кошти можуть або передати до спеціальної компанії, яка надасть позику Києву, або інвестувати в облігації ЄС, прибуток від яких отримає Україна.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив президента України Володимира Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Того самого дня бельгійський прем'єр назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.

3 листопада Politico з посиланням на джерела писало, що через позицію Бельгії Міжнародний валютний фонд може припинити фінансову допомогу Україні.