"Гроші нічого не вирішують". Зеленський розповів, яку компенсацію хоче Україна за запуск "Північного потоку – 2"

Зеленський вважає, що Україна має здобути гарантії безпеки
Фото: president.gov.ua
Про компенсації, які Україна хоче отримати в разі завершення будівництва газопроводу "Північний потік – 2", президент Володимир Зеленський розповів у інтерв'ю Agence France- Presse, Reuters і Associated Press, переклад якого опублікував Офіс президента 16 червня.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв, що Україна готова обговорювати питання компенсацій втрат України після запуску російського газопроводу.

"Припинення війни, спокій і стабільність на всій території незалежної України. А коли ми говоримо "стабільність" – це і геополітична стабільність, і постійне припинення вогню, і контроль наших територій, і енергетична безпека. Це все про справедливість", – пояснив Зеленський, додавши, що не бачить неузгодженості в їхніх позиціях із міністром щодо цього питання.

Зеленський знову підкреслив, що "Північний потік – 2" – це зброя проти України.

"Хтось із європейських лідерів сказав: просто Україні потрібні гарантії. Це не просто про гарантії. Для нас це не про економіку, це смішно виглядає. Це точно політична зброя, і поки що в напрямку "Північного потоку – 2" всіх переграє Росія", – зазначив президент.

У світлі цього він вважає справедливим, що Україна має здобути гарантії безпеки.

"А найголовніше в безпекових гарантіях – це повернення наших територій. Якщо є крок із підтримки такого рішення з боку насамперед Росії і з боку країн Європи, які зацікавлені в "Північному потоці – 2", і у нас паралельно є, крім геополітичних, енергетичні гарантії, безпекові гарантії, тоді так – я розумію. А якщо цього немає, то це просто підвішують ситуацію і кажуть: давайте ми вам дамо гроші. Гроші нічого не вирішують", – підкреслив Зеленський.

Глава держави також вважає, що російський газопровід у разі його запуску буде відсувати на задній план питання деокупації Криму і Донбасу.

"Коли була анексія Криму, а потім почалася війна на сході України, у нормандському форматі всі почали говорити: давайте напишемо "Мінськ", шляхи й кроки, як зупинити війну – навіть не казали "війну", а "конфлікт на сході України", забуваючи про Крим. А коли буде "Північний потік – 2", можна буде тим чи іншим шляхом заблокувати як ситуацію щодо постачання газу в Україну, так і транзит Україною, усі говоритимуть про це питання, і всі забуватимуть питання Донбасу... Мені ця тактика зрозуміла", – підкреслив Зеленський.

Контекст:

"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу розпочали 2018 року. З кінця 2019 року на проєкт і компанії, які беруть участь у ньому, накладено американські санкції, які неодноразово розширювали.

Будівництво заморожували 2019 року, коли було побудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".

Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie й австрійська OMV.

Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.

У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали можливі нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.

Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".

18 травня Axios написало, що США не вводитимуть санкції стосовно оператора будівництва газопроводу – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.

Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газопроводу.

21 травня Сполучені Штати занесли до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії та один заклад, пов'язані з будівництвом газопроводу, але Nord Stream 2 AG у списку немає.