ОСОБОВИЙ СКЛАД
ТАНКИ
ЛІТАКИ
ГЕЛІКОПТЕРИ
Україна готова обговорювати питання компенсацій за втрати після запуску газогону "Північний потік – 2". Про це в інтерв'ю виданню Welt заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба. Фрагменти з інтерв'ю опублікувало "РБК-Україна".
"Якщо нам запропонують переговори про компенсації, то ми це розглянемо. Але ми не обов'язково погодимося на те, що нам запропонують", – заявив Кулеба.
Сполучені Штати Америки мають намір домогтися компенсацій для України, додав він.
Глава МЗС України підкреслив, що російський газогін становить загрозу для безпеки України.
"Тому ми кажемо, що газопровід має бути використаний як важіль, аби спонукати Росію до конструктивної ролі в мирному процесі на сході України", – додав він.
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газогону, за рік, у грудні 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цьогоріч. Президент РФ Володимир Путін 4 червня повідомив про завершення робіт із прокладання труб першої нитки "Північного потоку – 2".
Вартість проєкту "Північний потік – 2" – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
У лютому 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Адміністрація Байдена виступала проти будівництва газогону, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним із погляду наших європейських відносин" введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газогін "практично закінчено".
18 травня Axios написав, що США не вводитимуть санкцій стосовно оператора будівництва газогону – компанії Nord Stream 2 AG. Міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас 19 травня це підтвердив.
Сенатори-республіканці 20 травня подали в Конгрес США законопроєкт, який пропонує ввести санкції проти всіх організацій, що беруть участь у будівництві газогону.
21 травня Сполучені Штати додали до списку санкцій 13 російських суден, дві компанії і один заклад, пов'язані з будівництвом газогону, але Nord Stream 2 AG у списку немає.
Президент України Володимир Зеленський 20 травня, кажучи про заплановану зустріч Байдена з Путіним, висловив побоювання, що "Росія може натиснути на США" і санкції проти "Північного потоку – 2" скасують. Зеленський підкреслив, що вважає такий сценарій програшем США і особисто президента Байдена.
Голова НАК "Нафтогаз України" Юрій Вітренко вважає, що немає сенсу послаблювати санкції проти "Північного потоку – 2" зараз, оскільки незабаром у Німеччині буде нова політична реальність.
+3 Київ
