Із Норвегії можуть попросити виїхати сотні українців. Там заявили, що ризик мобілізації не є приводом для надання притулку

Люди, які покинули Україну через війну, можуть дістати в Норвегії тимчасовий колективний захист строком на один рік, який можна продовжити.

Норвезький Директорат із питань імміграції (UDI) повідомив 22 травня, що розпочав індивідуальний розгляд заяв українців, які не проживали в Україні на момент початку повномасштабної російської агресії і тому не відповідають вимогам колективного захисту в Норвегії.

Влада країни попередила, що буде опрацьовувати заяви індивідуально для людей, які приїжджають із так званих безпечних регіонів (такими вважають Львівську, Волинську й Закарпатську області), а також для осіб, які не проживали в Україні на момент початку широкомасштабної війни.

Серед українців, чиї справи про надання притулку зараз на розгляді, 370 (47%) – чоловіки віком від 18 до 60 років.

У норвезькому мін'юсті зазначили, що "призов на військову службу і служба у зв'язку з війною не є умовами, які є підставою для надання притулку в Норвегії". Однак це мають оцінювати індивідуально у кожному конкретному випадку, пояснили у відомстві.

За даними UDI, із лютого 2022 року заявки на колективний захист у Норвегії подало понад 77 тис. українців.

Контекст:

Із початку року в Україні ввели кілька законодавчих змін щодо мобілізації, зокрема, чоловікам призовного віку припинили видавати закордонні паспорти за межами країни (із деякими винятками), а також перестали надавати консульські послуги чоловікам, які не оновили військово-облікових даних.

Після цього почалася дискусія про те, чи буде Україна просити інші країни депортувати українців. Низка європейських держав, наприклад, Німеччина, заявила, що навіть без чинних документів українці зможуть користуватися тимчасовим захистом у країні, тоді як інші, зокрема Польща, допустили, що допоможуть Києву. Однак поки невідомо, як конкретно європейські держави допомагатимуть у поверненні громадян України.