Як Білий дім і Кремль прокоментували тему України в розмові Байдена та Путіна. Порівняння

У повідомленні Кремля підкреслюють передусім те, що ініціатором розмови і можливої зустрічі був Байден. Загальний тон пресрелізу помітно відрізняється від висловлювань російських спікерів журналістам та офіційних публікацій МЗС РФ останнього часу – у ньому жодного прямо ворожого висловлювання на адресу США, скарг, погроз, іронії або негативного оцінювання.

Із шести абзаців пресрелізу Україні присвячено одне речення: "Під час обміну думками щодо внутрішньоукраїнської кризи Володимир Путін виклав підходи до політичного врегулювання, які базуються на мінському Комплексі заходів".

Україну згадують останньою в перерахуванні тем розмови і проблем, що потребують налагодження російсько-американської взаємодії. Мети, як і самого факту накопичення російських військ на українському кордоні, у пресрелізі ніяк не коментують.

У повідомленні Білого дому Україні присвячено два речення – приблизно третину обсягу невеликого тексту. У ньому повторюють тези, які президент США вже озвучував раніше: цілковита підтримка Америкою позиції України, проте без будь-якої конкретики, у чому полягатиме ця підтримка під час потенційного переходу конфлікту на інший рівень.

"Президент Байден підкреслив непохитну прихильність США суверенітету і територіальної цілісності України. Президент висловив нашу стурбованість щодо раптового нарощування російської військової потужності в окупованому Криму та на кордонах України й закликав Росію знизити напруженість", – ідеться в повідомленні.

Під час обговорення дій РФ на адресу США використовували конкретніше формулювання: "Президент Байден також чітко дав зрозуміти, що Сполучені Штати будуть діяти рішуче на захист своїх національних інтересів у відповідь на дії Росії, такі як кібернетичні вторгнення і втручання у вибори".

Контекст:

2014 року, відразу після анексії Криму, на сході України Росія почала збройну агресію. Бойові дії відбуваються між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на оприлюднені Україною факти і докази.

Переговори про врегулювання конфлікту ведуть у межах ТКГ (Україна – ОБСЄ – Росія) і "Нормандської четвірки" (Україна – Німеччина – Франція – Росія). Мінськ став місцем зустрічей ТКГ 2014 року. Зараз через пандемію коронавірусу засідання ТКГ проводять у форматі відеозв'язку.

Переговори в межах політичної підгрупи тристоронньої контактної групи пробуксовують із серпня 2020 року, заявила спеціальна представниця глави ОБСЄ в Україні Гайді Ґрау під час засідання Ради Безпеки ООН 11 лютого.

На початку 2021 року ситуація на Донбасі загострилася. Штаб операції Об'єднаних сил неодноразово повідомляв, що противник веде снайперський вогонь. У лютому перший президент України, голова української делегації у тристоронній контактній групі з урегулювання конфлікту на Донбасі Леонід Кравчук заявив, що "перемир'я вже просто немає".

Наприкінці березня – на початку квітня ЗМІ та очевидці почали публікувати відеодокази, що Росія активно перекидає військову техніку у Крим через Керченський міст і стягує війська до кордону з Україною.

30 березня головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак підтвердив, що РФ нарощує війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму, що "створює загрозу воєнній безпеці держави". Українська розвідка заявила, що Росія хоче розширити військову присутність на підконтрольній бойовикам "ДНР" і "ЛНР" території через введення регулярних підрозділів збройних сил РФ, і не відкинула спроби просування російських військ углиб території України.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, нинішня ескалація з боку РФ на Донбасі є системною і наймасштабнішою протягом останніх років.

Через ескалацію ситуації на Донбасі командування військ США в Європі оголосило максимальну готовність. За даними Білого дому і Держдепартаменту США, чисельність російських військ біля кордону з Україною найбільша із 2014 року.

Співрозмовники Reuters у Кремлі заявляли, що йдеться про демонстрацію сили, а не про підготовку до широкомасштабних дій. Колишній командувач американської армії в Європі Бен Годжес вважає, що стягування військ може бути "позерством Росії" і "перевіркою" адміністрації нового президента США Джо Байдена.

Прессекретарка президента України Юлія Мендель 12 квітня повідомила, що на східному кордоні з Україною РФ розмістила більше ніж 40 тис. військовослужбовців, стільки ж російських військових перебуває в окупованому Криму.

Міністр оборони РФ Сергій Шойгу 13 квітня визнав, що до "західних рубежів" Росії перекинуто дві армії і три з'єднання повітряно-десантних військ. За його словами, вони беруть участь у "контрольній перевірці військ". Він також заявив, що Росія "вживає заходів" у відповідь на "загрозливу військову діяльність НАТО".