"Їздитиме і всім погрожуватиме". У РФ прокоментували повідомлення про призначення спецпосланника США щодо "Північного потоку

Світ

Призначаючи спеціального посланника щодо проєкту газогону "Північний потік – 2", Сполучені Штати використовують нові санкційні інструменти, вважає міністр закордонних справ РФ Сергій Лавров. Про це він заявив 8 квітня під час пресконференції із главою МЗС Казахстану Мухтаром Тлеуберді, пише "РИА Новости".

Лавров прокоментував інформацію видання Politico від 7 квітня про ймовірне призначення Білим домом спецпосланника США щодо "Північного потоку – 2", який очолить перемовини із припинення будівництва газогону.

"Просто їздитиме і всім погрожуватиме", – відреагував на повідомлення глава МЗС РФ.

У Кремлі ймовірне призначення США спецпосланника щодо газопроводу назвали "втручанням у чужі справи". Проєкт "не має жодного стосунку до США", сказав прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков 8 квітня, його слова цитує "РИА Новости".

За інформацією Politico, наприкінці березня пропозицію стати спецпосланником зробили Амосу Хохштайну, який у жовтні 2020 року вийшов із наглядової ради "Нафтогазу України".

За даними видання, у Білому домі вирішили, що питання "Північного потоку – 2" потребує більш пильної уваги, з огляду на те, що будівництво газогону наближається до завершення. Роль посланника на початковому етапі буде зосереджено на веденні "делікатних" перемовин про те, як перешкодити будівництву газогону, не відштовхнувши водночас головного союзника США – Німеччину.

Адміністрація президента США Джо Байдена має намір заблокувати майже на 96% готовий проєкт, підкреслило Politico.

Контекст

"Північний потік – 2" – газогін, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie і австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви і Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід на своїй території, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газогону "Північний потік – 2", що проходить по континентальному шельфу Данії.
Будівництво газогону розпочали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, перебувають під американськими санкціями, які неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газогону, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво поновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газогону "Північний потік – 2" або перебувають на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газогону.