США планують призначити спецпосланника щодо "Північного потоку – 2", серед кандидатів – колишній член наглядової ради "Нафтогазу"

Світ

Білий дім веде переговори про призначення спеціального посланника, який очолить переговори щодо припинення будівництва газопроводу "Північний потік – 2 ", адміністрація президента США Джо Байдена має намір заблокувати майже на 96% готовий проєкт. Про це 7 квітня пише Politico з посиланням на колишніх і чинних американських чиновників.

За інформацією видання, наприкінці березня пропозицію стати спецпосланником дістав Амос Гохштейн, екскоординатор і спецпосланник із питань міжнародної енергетики в адміністрації 44-го президента США Барака Обами.

Гохштейн, який у жовтні 2020 року вийшов із наглядової ради "Нафтогазу України", від коментарів відмовився, зазначає Politico.

За даними видання, у Білому домі вирішили, що питання "Північного потоку – 2" потребує пильнішої уваги з огляду на те, що будівництво газопроводу наближається до завершення. Роль посланника на початковому етапі буде зосереджена на веденні "делікатних" переговорів про те, як перешкодити будівництву газопроводу, не відштовхнувши водночас головного союзника США – Німеччину.

Незалежним членом наглядової ради "Нафтогазу України" Гохштейн став у листопаді 2017 року. За часів президентства Обами він був одним із консультантів тодішнього віцепрезидента Байдена з питань України.

Контекст

"Північний потік – 2" – газопровід, який має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – більше ніж 1200 км, потужність нового трубопроводу становитиме 55 млрд м³ газу на рік. Повідомляли, що вартість проєкту – €9,9 млрд, його фінансують російський "Газпром" і п'ять європейських компаній: англо-нідерландська Shell, німецькі Wintershall і Uniper, французька Engie та австрійська OMV.
Уряди США, України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
2018 року Німеччина, Фінляндія і Швеція дозволили прокладати трубопровід через свою територію, Данія залишалася останньою країною, яка не дозволяла. Через це оператор проєкту запропонував прокласти трубопровід в обхід Данії. 30 жовтня 2019 року Данське енергетичне агентство дало дозвіл на будівництво ділянки газопроводу "Північний потік – 2", що проходить континентальним шельфом Данії.
Будівництво газопроводу почали 2018 року. Із кінця 2019 року проєкт і компанії, які беруть у ньому участь, – під американськими санкціями, котрі неодноразово розширювали. Будівництво заморозили, коли було добудовано 93% газопроводу, повідомила компанія-оператор Nord Stream 2 AG.
За рік, 11 грудня 2020 року, будівництво відновили. У лютому 2021 року в "Газпромі" заявляли, що мають намір ввести "Північний потік – 2" в експлуатацію цього року.
23 лютого 2021 року стало відомо, що 18 європейських компаній покинули проєкт газопроводу "Північний потік – 2" або опинилися на стадії виходу. Причиною цього стали ймовірні нові санкції щодо проєкту з боку США. Німеччина наполягає на завершенні будівництва.
Компанія Nord Stream 2 AG повідомляла на початку квітня, що до 31 березня залишилося укласти приблизно 121 км труб. За інформацією оператора, це 5% від загальної протяжності газопроводу.