Яценюк: Навіть найближче оточення Путіна ставитиме запитання, чи можливе перепризначення Путіна у 2024 році за таких масових втрат
У президента РФ Володимира Путіна, який оголосив у лютому 2022 року про вторгнення в Україну, є проблема збереження влади. Про це в інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону заявив прем'єр-міністр України у 2014–2016 років, лідер партії "Народний фронт" Арсеній Яценюк.
"У нього є [...] проблема – як утримувати в Росії населення від того, щоб воно не повстало проти режиму. На даному етапі я не бачу загроз для Путіна, що в Росії станеться революція", – сказав він.
Експрем'єр наголосив, що така ситуація є в Росії саме "станом на сьогоднішній день, а завтра буде наступний день".
"Йдеться про те, що навіть його найближче оточення задаватиме собі запитання. Не тільки про те, з'являться вони в Міжнародному кримінальному суді чи ні, але і як взагалі вибори у 2024 році пройти, чи можливе перепризначення Путіна при таких масових втратах і при відсутності будь-яких цілей, які Путін ставив при прийнятті рішення про атаку на Україну", – пояснив Яценюк.
Він наголосив, що всі цілі, які Путін ставив щодо війни, "станом на сьогоднішній день провалені".
"НАТО зміцнився, Україна встояла. Західний світ відмовився від Росії. Санкції були посилені. Російська економіка далі ізолюється. І статура політична Путіна... Ви погляньте на Мюнхен (Мюнхенська конференція з безпеки. – "ГОРДОН"): знущатися стали з Путіна", – вважає Яценюк.
За його словами, главу Кремля не просто звинувачують у воєнних злочинах, "а відношення вже саркастичне, що недоцар не просто голий, а фактично міф Путіна зруйнований".
"Тому ці втрати – це дуже серйозні втрати для Росії. Але ці втрати даються найвищою ціною для України. Кожен український військовий, кожна сім'я українського військового, кожен загиблий на фронті, кожний поранений – це справжні герої. Це нові герої нового століття світового масштабу", – заявив Яценюк.
Війна Росії проти України. Головне (оновлюється)
Втрати російських окупантів з 24 лютого 2022 року до 22 лютого 2023 року, за даними Генштабу ЗСУ, становлять приблизно 145 060 осіб, знищено 298 літаків противника.
Контекст:
Путін перебуває при владі у РФ з 2000 року. У 2018-му його обрали на четвертий президентський строк. У 2008–2012 роках Путін був главою уряду, у цей час посаду президента обіймав Дмитро Медведєв. У 2020 році в Росії ухвалили закон про обнулення президентських строків Путіна. Документ дає йому можливість залишитись на посаді глави держави до 2036 року.
24 лютого 2022 року Путін оголосив про вторгнення в Україну, розпочавши повномасштабний етап війни. Фактично Путін розв'язав війну проти України у 2014 році, коли після Революції гідності Росія незаконно анексувала Крим та окупувала частину Донецької і Луганської областей. За даними СБУ, Путін 2022-го планував в Україні бліцкриг, але він провалився. ЗСУ і надалі успішно деокуповують тимчасово захоплені РФ території.
На думку російської журналістки Юлії Латиніної, Путін може зіткнутися з перспективою загроз для своєї влади в Росії на тлі вторгнення в Україну, що невдало складається.
Російський публіцист і телеведучий Олександр Невзоров, який набув українського громадянства, переконаний, що оточення Путіна шукає можливості з ним розправитися, "але це дуже непросто".
За оцінкою радника глави МВС України Антона Геращенка, поразки російської армії в Україні впливають на ситуацію у РФ і система управління, яку побудував Путін, руйнується. Він вважає, що є чотири варіанти, як складеться майбутнє Путіна. Зокрема, Геращенко не відкидає, що главу Кремля "роздере натовп після перевороту".