Кабмін України схвалив угоду зі США про спільний Інвестиційний фонд відбудови

Українські надра й ресурси залишаються українськими і їх не передають ні у власність США, ні будь-кому іншому, зазначив Шмигаль
Фото: kmu.gov.ua

Кабмін України на засіданні 26 лютого ухвалив рішення, потрібні для підписання угоди між Україною і США про створення Інвестиційного фонду відбудови. Про це поінформував Telegram-канал "Уряд online", який висвітлює роботу уряду.

За словами прем'єр-міністра Дениса Шмигаля, угода матиме шість основних позицій:

  • Україна і США створюють Інвестиційний фонд відбудови, який буде спільною власністю і яким спільно управлятимуть уряди обох країн;
  • українські надра й ресурси залишаються українськими, їх не передають ні у власність США, ні будь-кому іншому;
  • Україна вноситиме у фонд 50% майбутніх надходжень від своїх природно-ресурсних активів;
  • США робитимуть внески у фонд у вигляді коштів, фінансових інструментів та інших активів, критично важливих для відбудови України;
  • зібрані фондом кошти інвестуватимуть винятково у проєкти відбудови України (фактично йдеться про фонд для майбутніх поколінь українців);
  • у документі врахували зобов'язання України в межах євроінтеграційного процесу (жодних суперечностей із євроінтеграційними зобов'язаннями України не виникатиме).

Повний текст угоди між Україною і США опублікувала "Європейська правда". У ній 11 пунктів.

Імовірно, документ від США підпише глава американського мінфіну Скотт Бессент, від України – перша віцепрем'єр-міністерка – міністерка економіки Юлія Свириденко.

За даними джерел ЗМІ, в угоду потенційно ймовірне внесення точкових змін (зокрема, зміна підписантів), але основні положення вже узгоджено.

Контекст:

ЗМІ писали 14 лютого, що глава Української держави Володимир Зеленський відмовився від пропозиції делегації Конгресу США підписати на полях Мюнхенської конференції з безпеки меморандум, згідно з яким Штати отримали б 50% усіх майбутніх запасів мінералів в Україні, тому що в документі не було гарантій безпеки для України.

15 лютого Financial Times опублікувала дані про те, що Зеленський наполягає, щоб будь-яка угода щодо українських рідкісноземельних корисних копалин була безпосередньо пов'язана з американськими та європейськими гарантіями безпеки, і що глава Української держави хоче, щоб інші країни, зокрема держави ЄС, брали участь у майбутньому розробленні природних ресурсів України.

Зеленський заявив 20 лютого, що Україна готова до "корисної угоди" із президентом США Дональдом Трампом щодо інвестицій і безпеки. За даними ЗМІ, США передали Україні "поліпшений" проєкт угоди про мінерали. Джерела NV інформували, що нова американська редакція проєкту угоди є жорсткішою за попередню, окрім мінеральних копалин, вона охоплює газ і нафту, а також пропонує закріпити за США 100% власності майбутнього фонду.

22 лютого українська сторона передала американським колегам нові пропозиції до тексту угоди про рідкісноземельні мінерали, повідомило джерело Fox News, яке бере участь у переговорах.

23 лютого Зеленський укотре заявив про те, що США надали Україні допомогу не на $500 млрд, а на $100 млрд. Також він заявив, що в угоді про українські ресурси мають бути прописані чіткі гарантії безпеки. Водночас міністр фінансів США Скотт Бессент сказав, що угода між США й Україною щодо українських корисних копалин містить "неявну" гарантію безпеки, у яку американці інвестують свої гроші.

26 лютого Трамп повідомив, що Зеленський, імовірно, приїде у Вашингтон 28 лютого для особистої зустрічі, під час якої політики можуть підписати угоду щодо видобування корисних копалин "на $1 трлн". Того самого дня Зеленський підтвердив інформацію про погодження угоди зі США щодо корисних копалин і сказав, що в ній немає пункту про "$500 млрд" боргу. "Головне для мене було, що ми не є боржниками", – зазначив президент.

Трамп 26 лютого анонсував, що 28 лютого в Білому домі підпише із Зеленським "дуже велику угоду", унаслідок чого США "повернуть свої гроші назад" і "отримають багато грошей у майбутньому".