Кулеба запевнив, що Столтенберг хоче, щоб Україна була в НАТО, і "готовий над цим працювати"

Кулеба: До тих пір, поки консенсус не побудований, безумовно, генсек НАТО не може сказати те, що він думає... Усе буде добре. Дайте нам провести певну роботу
Фото: EPA
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг не дав чіткої відповіді щодо вступу України до Альянсу, тому що на нинішньому етапі "не може сказати те, що думає", але насправді підтримує Україну. Про це глава МЗС повідомив в ефірі телемарафону 30 вересня, фрагмент відео опублікувала ТСН.

Міністр нагадав, що рішення про вступ країни в НАТО мають ухвалити всі країни, які у нього входять.

"Наступний крок – усі держави  члени НАТО мають оформити запрошення Україні приєднатися до Альянсу. І до тих пір, поки консенсус не побудований, безумовно, генсек НАТО не може сказати те, що він думає. Але, маючи певний досвід спілкування і взаємодії з паном Столтенбергом, я впевнений, що він якраз думає, що Україна повинна бути членом НАТО, і він готовий над цим працювати", – сказав Кулеба.

Але, наголосив міністр, генсек НАТО над цим працюватиме лише тоді, коли з'явиться консенсусне рішення держав – членів Альянсу.

Він зазначив, що президент уже поставив завдання всім членам дипломатичної команди щодо проведення "адвокаційної кампанії" в інших країнах про вступ України в НАТО, і буде розгорнуто такий самий механізм, як коли обговорювали процес євроінтеграції України.

Кулеба звернув увагу, що вже звучать заяви тих, хто підтримує заявку України, є й ті, хто візьме паузу, але це "нормальний процес". Глава МЗС наголосив, що завтра чи післязавтра "нічого не станеться", але Україна створила нову логіку і динаміку процесу, подолавши "бар'єр", який досі НАТО ставив перед нею, вимагаючи надання плану дій щодо членства.

"Ми вже розуміємо, де будуть проблеми, ми розуміємо, де буде максимальна підтримка, і будемо вирішувати ці проблеми... Усе буде добре. Дайте нам провести певну роботу, не все буде одночасно", – сказав міністр

Контекст:

На тлі окупації Криму Росією та збройного конфлікту на Донбасі у 2014 році Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ до Альянсу зафіксовано в її Конституції.

У 2018 році НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020-го Україні надали статус партнера розширених можливостей.

14 червня 2021 року у Брюсселі відбувся саміт НАТО, у підсумковому комюніке якого зазначено, що Альянс підтримує входження України в НАТО. Проте плану дій щодо членства Україні не надали.

За підсумками саміту НАТО в Мадриді (Іспанія), який проводили із 28-го до 30 червня 2022 року, лідери Альянсу затвердили нову стратегічну концепцію, в якій ідеться про те, що Росія становить "найсерйознішу і пряму загрозу" безпеці НАТО, а "сильна, незалежна Україна є життєво необхідною для стабільності євроатлантичного простору".

Наприкінці серпня віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина заявила, що Україна більше не потребує надання плану дій щодо членства в НАТО і розраховує на повноправне членство в Альянсі.

30 вересня на тлі спроби Кремля анексувати нові території України президент України Володимир Зеленський повідомив, що Україна подає заявку в НАТО за прискореною процедурою.