Міністри енергетики України, США та Німеччини обговорили загрози від "Північного потоку – 2"
23 серпня у Києві на полях установчого саміту Кримської платформи відбулася зустріч міністрів енергетики України, Німеччини і США – Германа Галущенка, Петера Альтмайєра і Дженніфер Ґренголм. Про це повідомила пресслужба президента України.
Міністри обговорили загрози для енергетичної безпеки України та Європи від реалізації проєкту будівництва газопроводу "Північний потік – 2".
"Як озвучив президент України, ми не можемо дозволити Російській Федерації використовувати газ як зброю. Ми досить докладно обговорили важливість гарантування безпеки постачання газу, транзиту газу та ті кроки, які забезпечать гарантії для України щодо збереження транзитного потенціалу", – розповів Галущенко на брифінгу за підсумками зустрічі.
За його словами, також домовлялися про синхронізацію енергосистем України та країн Європейського союзу.
Галущенко зазначив, що сторони говорили про застосування Третього енергетичного пакета, питання усунення монополії "Газпрому" і низку кроків, які можна зробити для збереження транзиту газу через Україну, повідомив "Укрінформ".
Сторони також торкалися теми реформування енергетичного сектору України з погляду декарбонізації та новітніх технологій.
Радниця міністра енергетики України Лана Зеркаль сьогодні заявила, що на переговорах "німецькому міністру часом доводилося відверто відбиватися".
"Хочеться підкреслити – позиція України та США була настільки близькою, наскільки це в принципі можливо. І Німеччина вже в позиції "намагаємося виправдатися хоч якось". Але це відверто слабо виходить", – зазначила вона.
Контекст:
"Північний потік – 2" має зв'язати Росію з Німеччиною дном Балтійського моря. Протяжність маршруту – понад 1200 км. Будівництво газопроводу почали 2018 року. З кінця 2019 року проєкт і компанії, що беруть участь у ньому, – під американськими санкціями, які неодноразово розширювали.
Будівництво заморожували 2019 року, коли було добудовано 93% газопроводу, за рік, у грудні 2020 року, його відновили.
Оператор газопроводу Nord Stream 2 AG у липні 2021 року зазначив, що "Північний потік – 2" готовий на 99%.
Уряди України, Польщі, Угорщини, Молдови, Румунії, Чехії, Словаччини, Латвії, Литви та Естонії вважають "Північний потік – 2" загрозою для енергетичної безпеки Європи.
Адміністрація президента США Джо Байдена виступала проти будівництва газопроводу, однак наприкінці травня Байден назвав "контрпродуктивним" із погляду відносин з Європою введення нових санкцій проти "Північного потоку – 2", оскільки газопровід "практично закінчено".
Німеччина і США 21 липня повідомили, що уклали угоду щодо газопроводу "Північний потік – 2". Німеччина обіцяла, що застосує національні санкції проти Росії і закличе до ефективних заходів ЄС, якщо РФ і далі використовуватиме газ як інструмент тиску на інші країни або "здійснить подальші агресивні дії проти України". Згідно з угодою, транзит через Україну після введення в дію газопроводу має бути продовжено на 10 років (чинний контракт на транзит завершується 2024 року).