НАБУ закрило всі справи про незаконне збагачення
Згідно з рішенням Конституційного Суду України про визнання неконституційною статті Кримінального кодексу України, яка передбачала відповідальність за незаконне збагачення, Національне антикорупційне бюро закрило всі провадження з такою кваліфікацією. Голова НАБУ Артем Ситник заявив, що це "величезний крок назад" у проведенні антикорупційної реформи у країні.
Національне антикорупційне бюро закрило всі справи про незаконне збагачення. Про це йдеться в заяві прес-служби відомства, опублікованій у Facebook 27 березня.
"Від сьогодні в НАБУ більше немає справ про незаконне збагачення. Через рішення Конституційного Суду повністю закриті 26 кримінальних проваджень і 37 – у частині ст. 368-2 Кримінального кодексу України [незаконне збагачення]. Загальна сума статків, законність походження яких досліджували детективи НАБУ в цих справах, становила приблизно 500 млн грн", – ідеться в повідомленні.
Сьогодні, 27 березня, на сайті суду було опубліковано рішення у справі про конституційність ст. 368-2 Кримінального кодексу України, яка передбачала відповідальність за незаконне збагачення.
"Конституційний Суд виніс рішення, яке є, на нашу думку, величезним кроком назад у проведенні антикорупційної реформи в Україні", – заявив глава НАБУ Артем Ситник у коментарі, який оприлюднила прес-служба відомства в YouTube.
Ситник нагадав, що це рішення не має зворотної сили і його не можна оскаржити.
"П'ять років втрачено. Усі статки, які були здобуті незаконним шляхом, законність походження яких неможливо пояснити, зараз легалізовані", – сказав Ситник.
У бюро впевнені, що в цьому випадку ввімкнулися політичні механізми регуляції, зумовлені страхом відповідальності перед початком роботи новоствореного Вищого антикорупційного суду. Він буде розглядати справи, які розслідують НАБУ і Спеціалізована антикорупційна прокуратура, зокрема й про незаконне збагачення.
Кримінальну відповідальність за незаконне збагачення в Україні ввели у 2015 році. Це було однією з вимог Євросоюзу в межах плану дій щодо візової лібералізації, а також одним із зобов'язань України перед Міжнародним валютним фондом. Стаття передбачала позбавлення волі на строк від п'яти до 10 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років із конфіскацією майна.
12 грудня 2017 року скарги на неконституційність статті подали 59 народних депутатів. Їхні інтереси в Конституційному Суді представляв парламентарій від "Народного фронту" Павло Пинзеник.
26 лютого 2019 року Конституційний Суд визнав ст. 368-2 Кримінального кодексу України (незаконне збагачення) такою, що не відповідає Основному закону, і скасував її. У рішенні йдеться, що вона не узгоджується з конституційним принципом презумпції невинуватості та з конституційним приписом про неприпустимість притягнення особи до відповідальності за відмову давати свідчення або пояснення щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 62 та 63 Конституції).
Після цього в парламенті було зареєстровано кілька законопроектів про відповідальність за незаконне збагачення: №10103 авторства лідера парламентської фракції "Батьківщина" Юлії Тимошенко, №10110, який вніс президент України Петро Порошенко, та понад десяток альтернативних.