"Не зміг би допомогти країні". Автор "білоруських плівок" розповів, чому не опублікував їх до вбивства Шеремета

Колишній співробітник білоруського загону спецпризначення Ігор Макар, який раніше оприлюднив плівки про ймовірну причетність КДБ Білорусі до вбивства українського журналіста Павла Шеремета, в ефірі телеканала "Україна 24" розповів подробиці одержання записів.

"Саме білоруські спецслужби у 2012 році планували вбивство, фізичне усунення тих людей, які перераховані на плівках. Також там був [російський політолог] Андрій Суздальцев, якого на записі немає, але у мене є інформація, що планувалося його вбивство. Те, що це могло бути зроблено шляхом замовлення, – я це підтверджую", – зазначив Макар.

Він зауважив, що плівки було оприлюднено тільки зараз, оскільки, на його думку, їх публікація у 2012–2013 роках нічим би не допомогла Білорусі.

"Отримавши ці дані 2012 року, прослухавши, я почув там ім'я мого друга Олега Алкаєва, я зрозумів, що мені потрібно зберегти йому життя, звернувся до американських дипломатів, передав інформацію. Пізніше я дізнався, що Алкаєв отримав повідомлення від кримінальної поліції, що йому потрібна охорона, не можна виїжджати з території Німеччини. Також я назвав імена всіх тих, кого планувалося усунути. Учора мені говорили, що я б міг шляхом публікації врятувати життя Павлу Шеремету. Думаю, що якби я тоді, у 2012-му або 2013 році, опублікував цей запис, не зміг би сьогодні допомогти своїй країні", – заявив він.

Він зазначив, що для того, щоб опублікувати цю інформацію, потрібно було бути впевненим, що людям, які мають стосунок до розмови, не загрожуватиме небезпека.

"Цей запис оригінальний, була пророблена фоноскопічна експертиза, вона дала позитивні результати. І буде в подальшому, якщо потрібно, проведена біометрична експертиза, тому що є пристрій, на який робився запис. Також я вчора спілкувався з українськими дипломатами, можу припускати, що це були якісь представники спецслужб, у ході наших розмов були досягнуті домовленості, що я особисто дам свідчення в Україні в Генпрокуратурі, а також надам будь-яку іншу інформацію, яку отримаю і яка буде доказом того, що замовником злочину є білоруські спецслужби", – заявив Макар.

За словами ексспецпризначенця, американські дипломати і спецслужби знали про ці записи із 2012 року.

"Також я сьогодні дивився виступ Андрія Суздальцева, він говорить, і я з ним згоден, що американська сторона повідомила про це Росію, із приводу вбивства Шеремета, але на жаль, ми бачимо, що сталося", – додав він.

Бельгійське видання EUobserver 4 січня 2021 року опублікувало аудіозаписи розмов колишнього глави КДБ Білорусі Вадима Зайцева (2008–2012), у яких, зокрема, обговорювали можливість убивства Шеремета. Як стверджує видання, розмови записували прихованим пристроєм 11 квітня 2012 року під час інструктування співробітників контртерористичного підрозділу КДБ "Альфа" в мінському офісі Зайцева.

Як випливає зі слів колишнього глави КДБ, 2012 року готували операції з усунення деяких політичних опонентів президента Білорусі Олександра Лукашенка на території інших держав. Як зазначив Зайцев, завдання з організації політичних убивств перед КДБ поставив безпосередньо Лукашенко. На це він виділив $1,5 млн.

Нацполіція України заявила, що одержала інформацію видання EUobserver. Наразі Нацполіція дістала дозвіл на проведення слідчих дій в одній із європейських країн, проте не уточнила, у якій саме.

Директор департаменту комунікації Міністерства внутрішніх справ Артем Шевченко заявив, що інформація журналістів "підтверджує основну версію слідства, що наші обвинувачені діяли не самостійно, а виконували певний злочинний задум певних невстановлених осіб".

Заступник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко сказав, що ця версія ніяк не впливає на статус підозрюваних у справі Шеремета, оскільки "стосується можливих варіантів того, хто був замовником убивства, а не його виконавцем".

Шеремет загинув 20 липня 2016 року в Києві внаслідок підриву машини, яка належала співзасновниці видання "Українська правда", цивільній дружині журналіста Олені Притулі. Прокуратура кваліфікувала інцидент як умисне вбивство, вчинене у спосіб, небезпечний для життя багатьох людей.

12 грудня 2019 року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков повідомив про затримання підозрюваних у причетності до вбивства Шеремета. Пізніше того самого дня Нацполіція назвала імена ймовірних причетних: це музикант і доброволець Андрій Антоненко, військова медсестра Яна Дугарь, а також лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко. Усіх їх було заарештовано. Фігуранти заявляють, що не причетні до вбивства Шеремета.

Згодом Кузьменко випустили із СІЗО під цілодобовий домашній арешт, Дугарь – під особисте зобов'язання, Антоненко перебуває під вартою майже рік. Востаннє запобіжний захід для всіх трьох продовжили до 7 лютого.