Клімкін про стратегію України щодо Білорусі та Лукашенка: Петляємо. У нас немає яєць

Клімкін назвав Лукашенка (на фото) колишнім "колгоспником"
Фото: ЕРА
В української влади "немає яєць" у питанні реагування на події в Білорусі. Про це колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін заявив 7 липня в ефірі телеканала "Україна 24".

Дипломат вважає також, що "немає стратегії та політики" щодо Олександра Лукашенка, який вважає себе президентом Білорусі.

"Ми петляємо, але розуміємо, чому це робимо, тому що, з одного боку, повинні говорити з нашими друзями і партнерами, узгоджувати з ними політику, але, на жаль, у нас, вибачте, "немає яєць" ввести санкції проти Лукашенка", – сказав Клімкін.

За його словами, треба відокремлювати народ Білорусі від самого Лукашенка.

"Від білорусів нам жодної загрози, а от Лукашенко сам по собі, якого росіяни свідомо підставили – це історія про те, що спочатку був колгоспник, який став диктатором, а потім став для всього світу повітряним бандитом. Євросоюз довго намагався грати з Лукашенком і заплатив за це, ми намагалися і також заплатили. Після того, як він став повітряним бандитом, ніхто йому ніколи руки не подасть у цивілізованому світі", – вважає Клімкін.

Контекст:

Після виборів президента Білорусі 2020 року у країні почалася політична криза. Опозиція не визнала перемоги Лукашенка, який перебуває при владі з 1994 року, у країні почалися масові акції протесту.

Білоруські силовики жорстко розганяли мітинги, використовуючи світлошумові гранати, гумові кулі й водомети. За час протестів сотні демонстрантів дістали травми й поранення. За даними правозахисного центру "Весна", із серпня у країні затримали понад 25 тис. осіб, сумарно їм дали 83 тис. діб арешту. Влада заявляла про чотирьох загиблих учасників мітингів, опозиція – про вісьмох.

23 вересня 2020 року Лукашенко провів таємну церемонію інавгурації, її не визнала низка держав, зокрема США, Великобританія, Канада, Німеччина, Латвія, Литва, Норвегія, Польща, Данія, Україна та Чехія.

Євросоюз у жовтні 2020 року ввів обмежувальні заходи проти 40 осіб, відповідальних за фальсифікацію результатів президентських виборів і насильницьке придушення мирних протестів у Білорусі. До цих санкцій долучилася й Україна. Тоді ж санкції за фальсифікацію виборів і розгін демонстрацій ввів мінфін США.

У листопаді ЄС ввів санкції проти Лукашенка і ще 14 білоруських посадовців.

У грудні ЄС ввів третій пакет санкцій проти Білорусі, обмежувальні заходи стосувалися 29 людей і семи організацій.

7 липня 2021 року Кабінет Міністрів України схвалив введення персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів строком на три роки проти фізичних осіб у Білорусі, причетних до фальсифікації виборів. Протягом місяця санкційний список збираються передати на розгляд Ради національної безпеки і оборони.

Літак авіакомпанії Ryanair, що летів з Афін до Вільнюса, 23 травня здійснив екстрене приземлення у Мінську нібито через повідомлення про мінування (згодом вибухових речовин на борту не виявили). "Для супроводу" літака за дорученням Лукашенка підняли винищувач білоруських ВПС. Білоруські силовики затримали опозиційного журналіста Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу, які були на борту літака. 

Увечері 24 травня з'явилося перше відео з Протасевичем, у якому він говорить, що перебуває в СІЗО в Мінську, співпрацює зі слідством і дає свідчення "за фактом організації масових заворушень у Мінську". У Європі зазначали, що на обличчі журналіста було видно сліди побиття.

Країни ЄС, США, КанадаУкраїна та інші держави засудили дії влади Білорусі й закликали негайно звільнити затриманих.