"Питання нашого виживання". Зеленський закликав ЄС домовитися щодо використання заморожених активів РФ

ЄС відклав до грудня ухвалення рішення про використання російських державних активів для надання Україні кредитів на суму €140 млрд, водночас Києву потрібне нове фінансування вже на початку наступного року, нагадує агентство.

Зеленський сподівається, що "з божою допомогою"  рішення буде, інакше Україні доведеться шукати альтернативу, оскільки "це питання нашого виживання". Саме тому, як наголосив український лідер, Київ дуже цього потребує, а президент – "розраховує на партнерів".

За його словами, "Росія має заплатити за цю війну", а гроші від заморожених активів допоможуть Україні придбати більше систем ППО у США і Європі й профінансувати виробництво власних ударних дронів. Він наголосив, що в України немає додаткових грошей.

Глава держави також припустив, що президент США Дональд Трамп може подати "хороший сигнал" європейським лідерам, дозволивши використати понад $5 млрд російських активів, заморожених у США.

Український президент підкреслив, що в минулому саме дії США, зокрема енергетичні санкції, стимулювали європейських партнерів до "рішучих кроків".

13 листопада Зеленський у Telegram ще раз наголосив, що заморожені російські активи – це дуже важливе питання.

"Для росіян буде дуже великою втратою, якщо ми зможемо так чи інакше отримати ці гроші. Чи це буде позика під гарантії інших країн, чи інший варіант. Але якщо ми зможемо отримати ці €140–160 млрд, це буде великою втратою для [нелегітимного президента РФ Володимира] Путіна й людей із його кола. Ви знаєте, що це їхні гроші. І тому це справді дестабілізує їхню систему, їхню кліку. Тому я вважаю, що це дуже важливо", – ідеться в його повідомленні.

Він підкреслює, що це справді значні санкції: заморожені активи – це одне, а їхнє передання Україні – зовсім інше. За його словами, ці кошти підуть не лише на зброю, а й на розвиток виробництва в Україні, отримання пакета ППО від PURL, придбання ракет і засобів протиповітряної оборони для захисту енергетичної інфраструктури.

"Це буде важливим сигналом для Росії: дивіться, якщо ви продовжите, ви втратите від €35 млрд до €80 млрд наступного року на торгівлі енергоносіями – залежно від того, як спрацюють санкції, – і плюс €140 млрд на заморожених активах. Це важливий інструмент для встановлення миру", – резюмував він. 

Контекст:

10 вересня 2025 року президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн оголосила про нову стратегію підтримки України коштом заморожених російських активів. Як пояснив оглядач Reuters Г'юго Діксон, пропозиція так званого репараційного кредиту припускає, що країна може отримати фінансування із заморожених російських активів без їхньої прямої конфіскації.

23 жовтня президент Європейської ради Антоніу Кошта перед початком засідання Євроради у Брюсселі запевнив Зеленського, що лідери країн – членів Євросоюзу підтвердять свою підтримку України і зможуть ухвалити рішення про репараційну позику із заморожених російських активів на період 2026–2027 років. Прем'єр-міністр Бельгії Барт де Вевер одразу назвав три умови, за яких погодиться підтримати ідею про "репараційну позику".

24 жовтня прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен заявила, що рішення стосовно "репараційного кредиту" Україні через заморожені російські активи потрібно ухвалити до Різдва.

7 листопада Єврокомісія попередила країни ЄС про ризик щорічних витрат до €5,6 млрд, якщо вони не погодять створення репараційного кредиту для України на €140 млрд коштом заморожених російських активів.

8 листопада прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його країна не підтримає використання заморожених російських активів для оборони України.

12 листопада Зеленський після розмови із сенаторами США повідомив, що вони працюють над використанням заморожених російських активів на захист України й готують відповідний законопроєкт.