Польські політики намагаються силою надіти власні історичні окуляри на носа сусідові – Клімкін

Нинішні польські політики намагаються нав'язати Україні власне бачення історії. Таку думку міністр закордонних справ України Павло Клімкін висловив у статті для львівського видання "Збруч".

"Непристойними вважаються намагання силоміць надягти свої власні історичні окуляри на носа сусідові. На жаль, саме цим зараз і займаються польські політики", – заявив він.

За словами міністра, особливої делікатності і толерантності вимагає новітня історія.

"У нашому випадку це передусім українсько-польські війни і трагічні етнічні конфлікти ХХ століття. Тут також діє правило "національних окулярів". Бандера, ОУН і УПА (ідеолог українського націоналізму Степан Бандера, Організація українських націоналістів і Українська повстанська армія. – "ГОРДОН") боролися за незалежну українську державу не тільки проти польського, але й німецького та радянсько-російського панування", – зазначив Клімкін.

Він підкреслив, що боротьба відбувалася на українських етнічних землях виниклої внаслідок розпаду Австро-Угорської імперії Західно-Української Народної Республіки, територію якої згодом захопила Польща.

"Саме боротьба за незалежну Україну є головним чинником, за яким ми, сучасні українці, оцінюємо діяльність ОУН/УПА, і ніхто не може нам заборонити вважати їх героями", – заявив міністр.

У жовтні 2016 року польський Сейм і Верховна Рада України ухвалили спільну Декларацію пам'яті та солідарності, яка мала покласти край історичним суперечкам. Незважаючи на це, історичне питання залишається джерелом напруженості між країнами.

Улітку 2017 року українська сторона відмовила польській у пошуку й ексгумації похованих на території України поляків.

2 листопада 2017 року тодішній міністр закордонних справ Польщі та член партії "Право і справедливість" Вітольд Ващиковський заявив, що Польща має намір запустити процедуру, яка не дозволить в'їхати до країни українцям, які демонструють антипольські погляди.

26 січня 2018 року польський Сейм проголосував за поправки до закону про Інститут національної пам'яті. У ніч на 1 лютого документ схвалив польський Сенат. 6 лютого президент Польщі Анджей Дуда підписав ініціативу і передав її в Конституційний суд, щоб той перевірив, чи вона не обмежує свободи слова і переконань.

Закон установлює кримінальну відповідальність за заперечення участі українських націоналістів і членів українських організацій, які співпрацювали з німецьким Третім рейхом, у злочинах проти поляків у 1925–1950 роках.

19 лютого стало відомо, що опозиційна "Громадянська платформа" підготувала зміни до польського закону про Інститут нацпам'яті.