"Поразка України поставить під загрозу існування Альянсу". Генерали НАТО закликали країни Заходу змінити пріоритети у підтримці Києва
Група відставних генералів країн – членів НАТО підписала колективне звернення до країн Заходу, закликавши так змінити військово-технічну підтримку України, щоб забезпечити її перемогу у протистоянні з країною-агресором Росією. Текст опублікувало 29 травня видання Guildhall.
Генерали "закликали змінити політику щодо військово-технічної підтримки України з метою забезпечення перемоги України та унеможливлення підриву системи глобальної безпеки, почати укладати двосторонні безпекові угоди із зобов’язаннями за рівнем військової допомоги Україні з прив’язкою до розміру ВВП (за прикладом Естонії) та надати чіткий план щодо вступу України в НАТО на саміті у Вашингтоні".
Підписанти, зокрема, вважають необхідним зняти обмеження на передання озброєння Україні, "терміново надати критично необхідне озброєння" та передати ЗСУ таке військове спорядження, яке забезпечить технологічну перевагу над російськими окупантами.
У зверненні також є заклик "пріоритезувати заходи із забезпечення оперативних запасів ЗСУ, включно із забезпеченням боєприпасами та необхідним обслуговуванням озброєнь, докласти зусиль із розширення навчання українських військових за кордоном".
Також генерали НАТО наголосили, що війна РФ проти України є геноцидною і має на меті знищити Україну "як незалежну країну й українців як самостійну націю".
"Нездатність Заходу підтримати Україну призведе до неминучої поразки України, сотень тисяч додаткових жертв та мільйонів біженців, а саму поразку інші авторитарні режими сприймуть як запрошення до експансіонізму", – вважають підписанти.
На їхню думку, "поразка України неминуче призведе до втрати довіри до США як до лідера вільного світу, поставить під загрозу існування НАТО, оскільки інші члени Альянсу будуть змушені шукати двосторонніх домовленостей з авторитарними країнами, зокрема РФ та КНР".
Лист підписали: заступник верховного головнокомандувача Об'єднаних збройних сил НАТО у Європі у 2011–2014 роках Річард Ширрефф; начальник Генштабу збройних сил Естонії у 2011–2018 роках Ріхо Террас; командувач армії США у Європі у 2011–2012 роках Марк Гертлінг; командувач армії США у Європі у 2014–2017 роках Бен Годжес; командир Європейського командування сил спецоперацій США у 2010–2013 роках Майкл Ріпасс; командувач сил спецоперацій Естонії у 2012–2019 роках Ріхо Юхтегі; ексспівробітник штаб-квартири НАТО, бригадний генерал бундесверу Клаус Віттманн; міністр оборони Польщі у 1992–1993 роках та у 1997–2000 роках Януш Адам Онишкевич.
Контекст:
На тлі окупації Криму країною-агресором Росією і збройного конфлікту на Донбасі 2014 року Верховна Рада ухвалила закон, який передбачає відмову України від позаблоковості. Протягом останніх років Україна прагнула членства в НАТО, курс на вступ в Альянс зафіксовано у її Конституції.
2018 року НАТО визнав за Україною статус країни-аспіранта – кандидата на членство в Альянсі, 2020 року Україна набула статусу партнера розширених можливостей.
У підсумковому документі саміту НАТО, який відбувся у Вільнюсі 11–12 липня 2023 року, йдеться, що Україні для вступу у блок уже не потрібен план дій щодо членства, але поки що в ньому немає запрошення в Альянс. "Ми будемо готові надіслати Україні запрошення про вступ до Альянсу, коли союзники погодяться із цим і буде виконано відповідні умови", – ідеться у комюніке.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг заявляв, що попередньою умовою для початку переговорів про членство України в НАТО має стати її перемога, й у цьому Україні допомагають члени Альянсу.
Саміт НАТО у Вашингтоні у липні 2024 року буде сфокусовано на тому, щоб розробити дорожню карту щодо членства України в Альянсі, заявили 2 квітня у Держдепартаменті США. Столтенберг під час візиту до Києва 29 квітня попередив, що Україну навряд чи запросять у НАТО на цьому саміті.