Радбез ООН не підтримав резолюції РФ про розслідування вибухів на "Північних потоках", "за" голосувало три країни

За резолюцію проголосували представники Росії, Бразилії і Китаю.

Проти ніхто не голосував, 12 – утрималися. 

Журналістка телеканала CBS News Памела Фальк зазначила у Twitter, що для позитивного рішення потрібно було дев'ять голосів "за" членів Радбезу. Вона також опублікувала відео голосування. 

Постійний представник України при ООН Сергій Кислиця у Twitter звернув увагу, хто був співавтором документа.

"Треба підкреслити не лише наміри Росії, а й коло співавторів: Білорусь, КНДР, Еритрея, Нікарагуа, Сирія, Венесуела. Як сказав один член Ради Безпеки, "реквієм за логікою", – написав український дипломат. 

Перед голосуванням постпред РФ в ООН Василь Небензя сказав про необхідність сформувати "міжнародну незалежну комісію щодо проведення всеосяжного, транспарентного та неупередженого розслідування обставин того, що сталося".

Представник країни-агресора висловив думку, що національні розслідування інцидентів "націлені не на з'ясування обставин диверсій, а на те, щоб приховати докази та зачистити місце злочину". 

Небензя був єдиним, хто виступав до голосування. Після голосування він заявив, що у США "публічно, на найвищому рівні погрожували підірвати цей газопровід", поскаржився, що Росію відмовляються залучати до національних розслідувань, і висловив побоювання, що слідство може тривати "роками".

Заступник посла США в ООН Роберт Вуд засудив вибухи на газопроводах і наголосив, що США не мають до цього жодного стосунку.

"Сполучені Штати категорично відкидають необґрунтовані звинувачення Росії проти нас у зв'язку із цим актом саботажу. Сполучені Штати у жодному разі не брали в цьому участі. Крапка", – сказав дипломат.

Вуд заявив, що російська резолюція була спробою дискредитувати національні розслідування. 

Свою позицію щодо пропозиції РФ висловило на своєму сайті представництво Швейцарії в ООН.

"Загалом, розслідування ООН можуть мати користь, наприклад, за відсутності національних розслідувань, що заслуговують на довіру, котрі проводять компетентні органи. У цій конкретній справі вже ведуть розслідування у Данії, Німеччині та Швеції. Швейцарія вважає доцільнішим дочекатися результатів цих розслідувань, водночас закликаючи до якнайшвидшого з'ясування актів саботажу. Тому Швейцарія утрималася під час голосування", – ідеться у заяві.

Таку позицію озвучило й багато інших членів Ради Безпеки, зокрема, Японія, Великобританія, Франція, Албанія. 

Контекст:

"Північні потоки" – газопроводи між Росією і Німеччиною, що проходять дном Балтійського моря. Перший "Північний потік" потужністю 55 млрд м&³3; газу на рік на сьогодні зупинено. "Північний потік – 2" аналогічної потужності побудований і готовий до експлуатації, але не запрацював через санкційні обмеження.

У ніч на 26 вересня 2022 року в економічній зоні Данії зафіксували витік на одній із ниток магістралі "Північний потік – 2". Пізніше такі витоки зафіксували з обох ниток першого "Північного потоку". Незадовго до падіння тиску у трубах і виявлення витоку газу шведські й данські сейсмологічні станції зафіксували підводні вибухи.

Міністри оборони Данії, Швеції, Норвегії, Фінляндії та Ісландії назвали подію диверсією. Країни, яких стосувався інцидент, проводять розслідування. На місці події виявили сторонні предмети, повідомили у службі держбезпеки Швеції. Аналіз засвідчив залишки вибухових речовин на них.

Президент РФ Володимир Путін заявив, що пошкодження газопроводів "Північний потік" та "Північний потік – 2" організували західні країни, а США "є головним вигодонабувачем". 

7 березня 2023 року The New York Times із посиланням на офіційних осіб США повідомила, що диверсії на газопроводах, за даними американської розвідки, здійснило у 2022 році "проукраїнське угруповання", члени якого є противниками Путіна. Того самого дня у Німеччині опублікували матеріал Die Zeit, у якому з посиланням на слідчих із ФРН наводять дані про те, що "сліди ведуть у бік України". Водночас німецьке видання писало, що не відкидають операції під чужим прапором із метою вказати на Україну як на винуватця диверсії.

У США та в уряді ФРН після виходу матеріалів ЗМІ закликали дочекатися результатів розслідування. Міністр оборони України Олексій Резніков заявив, що Україна не причетна до інциденту. В Офісі президента України зазначили, що диверсія на газопроводах була вигідна Росії.

25 березня німецьке видання t-online написало з посиланням на джерела, що за п'ять днів до вибухів в тому районі були три російські судна, одне з яких має маленький підводний човен і кран для підіймання важких вантажів.