Сікорський: Ексгумація жертв Волинської трагедії – політичне питання, бо їхні нащадки голосують на виборах
Питання ексгумації та перепоховання поляків, загиблих під час конфліктів з українцями на території України, дуже важливе для Польщі. Про це заявив "Європейській правді" міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, фрагменти інтерв'ю видання опублікувало 16 вересня.
"Ми не хочемо робити із цього політику. Але для Польщі це – гостре політичне питання, тому що ці поляки мають нащадків. Усе населення цих територій було депортоване на територію сучасної Польщі. Ці люди мають родичів, які голосують на виборах. Тому це – політичне питання", – сказав дипломат.
Він підкреслив, що "жертв цієї різанини треба поховати по-християнськи".
"Це – все, що ми просимо. [...] Ми просимо вас про повагу до наших загиблих. Я не думаю, що ми просимо забагато", – заявив Сікорський.
Польський міністр вважає, що це питання не вийде "залишити історикам", доки не відбулося ексгумацій і належних поховань.
13 вересня Сікорський був у Києві з візитом.
Контекст:
Волинська трагедія (у польській історіографії – Волинська різанина) – низка обопільних етнічних чисток, які в роки Другої світової війни на Волині проводили Українська повстанська армія з одного боку, Армія Крайова й інші польські формування – з іншого. Точна кількість жертв з обох боків невідома. Вважають, що жертвами чисток стало 25–100 тис. поляків і від кількох тисяч до 24 тис. українців.
22 липня 2016 року Сейм Польщі визнав Волинську трагедію геноцидом, а також установив 11 липня Національним днем пам'яті жертв геноциду, скоєного українськими націоналістами проти громадян Другої Речі Посполитої. 8 вересня Верховна Рада ухвалила заяву, у якій назвала рішення польського Сейму некоректною оцінкою трагічних подій.
2019 року президент Польщі Анджей Дуда заявляв, що події 1940-х років на Волині були "не війною між Польщею й Україною, а просто етнічною чисткою, просто йшлося про те, щоб поляків із цих територій видалити".
Після початку повномасштабного вторгнення країни-агресора Росії в Україну Дуда і президент України Володимир Зеленський говорили про те, що в історії відносин двох країн почався новий етап й "історичні питання здаються дрібними".
Зеленський у день пам'яті жертв Волинської трагедії 12 липня 2022 року подав у Верховну Раду законопроєкт про правові й соціальні гарантії для громадян Польщі в Україні. Улітку 2022 року його ухвалила Рада, восени закон набув чинності.
У липні 2024 року міністр оборони Польщі Владислав Косіняка-Камиш заявив, що без урегулювання "волинського питання" Україна не вступить у Євросоюз. У серпні прем'єр Польщі Дональд Туск сказав, що той мав рацію, але й "не відкрив Америку". "Україна не буде членом ЄС без згоди Польщі. Україна повинна відповідати стандартам, а вони різноманітні – це не лише питання кордону, торгівлі, правових та економічних стандартів. Це також питання, я б сказав, культурно-політичних стандартів", – додав він.