Ситуація навколо закону "Про освіту" не варта й ламаного гроша – усі мають бути задоволеними. У законі все прописано і враховано – нардеп Горват G

Горват: В Угорщині є різні політичні партії, які теж уміють піаритися
Фото: zaholovok.com.ua

Українсько-угорські відносини, які погіршилися після ухвалення Верховною Радою закону "Про освіту", можуть нормалізуватися після парламентських виборів в Угорщині, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, нардеп від БПП Роберт Горват.

Закон "Про освіту" не обмежує прав нацменшин на Закарпатті, заявив у коментарі виданню "ГОРДОН" член групи з міжпарламентських зв'язків з Угорщиною, нардеп від БПП Роберт Горват.

"Насправді, ситуація навколо закону "Про освіту" не варта й ламаного гроша – усі мають бути задоволеними. У законі все прописано і враховано. Що менше буде спекуляцій на цій темі і що менше будуть підкидати дров, то швидше багаття згасне. Я думаю, закон "Про освіту" нормальний. Я особисто за нього голосував. Ніхто там нічого нікому не забороняє", – зазначив Горват.

На його думку, українсько-угорські відносини можуть нормалізуватися після парламентських виборів в Угорщині.

"Україні потрібно почекати 8 квітня, коли в Угорщині відбудуться парламентські вибори. Після цього все буде зовсім інакше. Точно так само, як і в нас, в Угорщині є різні політичні партії, які теж уміють піаритися. Зокрема, у своїх цілях вони використовують громади угорців на Закарпатті. Хоча було б дивно, якби напередодні виборів політики в Угорщині не робили жодних кроків", – підкреслив нардеп.

Після ухвалення 5 вересня 2017 року у другому читанні і в цілому українського закону "Про освіту", який розширив використання української мови в навчанні, Угорщина і низка інших країн висловили занепокоєння щодо майбутнього національних меншин в Україні.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто заявив, що буде блокувати зближення України з ЄС і НАТО, поки Київ не внесе змін до документа.

Ініціативу передали на експертизу у Венеціанську комісію, яка сформулювала висновки 8 грудня. Києву запропонували внести зміни до 7-ї статті – щодо недискримінації навчання недержавними мовами, які не є офіційними в Європейському союзі. Зокрема йшлося про викладання в середній школі російською мовою.

Комісія не стала наполягати на зміні статті закону, але рекомендувала Україні вжити заходів щодо недопущення дискримінації мов національних меншин.

У Євросоюзі заявили, що Київ має врахувати рекомендації Венеціанської комісії.

14 лютого 2018 року Кабмін передав у Верховну Раду законопроект, у якому запропонував продовжити перехідний період упровадження мовної статті закону "Про освіту".

16 лютого Сіярто наполіг, що Україна має припинити дію документа і почати переговори із закарпатськими угорцями.

28 березня заступник міністра закордонних справ України Олена Зеркаль заявила, що угорці Закарпаття зняли свої занепокоєння щодо українського закону "Про освіту".