Сором усесвітнього масштабу чи велика боротьба за головну посаду? Що не так із конкурсом на посаду глави САП
Як розпочали конкурс
Постійного керівника САП немає з літа минулого року – відколи Назар Холодницький, який керував відомством із 2015 року, пішов у відставку. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.
Конкурсну процедуру розпочали у вересні того самого року, коли Верховна Рада затвердила склад комісії. Сімох з 11 членів комісії делегував парламент. Це співробітники українських вишів, доктори юридичних наук Олена Бусол, Олексій Дрозд, В'ячеслав Навроцький та Євген Соболь, кандидат юридичних наук Богдан Романюк, а також перша заступниця голови Спілки юристів України Катерина Коваль (голова комісії) та адвокат Андрій Гуджал.
Ще чотирьох призначили за квотою Ради прокурорів – це заступник голови правління громадської організації "Центр політико-правових реформ", член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда, міжнародний консультант із питань прав людини та боротьби з корупцією, колишня суддя Європейського суду із прав людини Нона Цоцорія (Грузія), ексголова організації Ради Європи "Група держав у боротьбі з корупцією" (GRECO), експерт із питань запобігання корупції, протидії відмиванню грошей Драго Кос (Словенія) та колишній прокурор, партнер міжнародної юридичної компанії Baker McKenzie Томас Фаєрстоун (США).
Делегатів, яких запропонувала Верховна Рада, затвердили із другого разу – перше голосування парламент провалив, після чого у списку замінили двох кандидатів. Запропонованих претендентів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога міститься у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.
Проте комісія розпочала роботу. Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочали 25 січня 2021 року, воно тривало до 15 лютого. Для участі в конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 претендентів.
Як зривали засідання
Від моменту запуску конкурсу комісія з добору глави САП провела 12 засідань, останнє відбулося 21 грудня, його транслювали на каналі конкурсу в YouTube.
Низку засідань було зірвано. 25 листопада комісія мала озвучити результати тестування кандидатів на посади глави САП. Наступний етап – співбесіда та оголошення переможця. Проте троє членів комісії – Соболь, Гуджал та Бусол – не з'явилися на засіданні і його перенесли на 2 грудня. Цих осіб голова правління громадської організації "Центр протидії корупції" Віталій Шабунін пов'язував із заступником глави ОП Олегом Татаровим, називаючи їх "татаровською частиною комісії".
2 грудня засідання комісії теж не відбулося, хоча цього разу кворум був. Куйбіда назвав скасування засідання несподіваним та безпідставним і у Facebook опублікував оцінки, які виставив сам, а також його колеги – члени комісії, призначені за квотою Ради прокурорів.
Шабунін знову заявляв про причетність Татарова до того, що відбувається. "У цій історії Татаров ворог, і, можливо, Єрмак", – писав він у коментарях до поста Куйбіди з оцінками.
Представник президента у Конституційному Суді України Федір Веніславський у коментарі Суспільному заперечив зв'язок Офісу президента із проведенням конкурсу.
Наступне засідання комісії відбулося 7 грудня. За його підсумками в останній етап конкурсу вийшло двоє кандидатів на посаду глави САП – детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк.
Фінал конкурсу, або "Ми втомилися" та "вдома голодна кішка"
21 грудня відбулося засідання комісії, яке могло стати фінальним. Воно тривало понад дев'ять годин (запис трансляції, де не враховано часу, відведеного на перерви, триває понад сім годин). На цьому засіданні комісія провела співбесіди із претендентами на посаду глави САП та начальника п'ятого відділу управління процесуального керівництва САП – усього четверо осіб, по два претенденти на кожну посаду.
Комісія дійшла висновку, що Клименко за підсумками співбесіди набрав 16 балів, Синюк – 20. Лідером серед претендентів на посаду глави п'ятого відділу став Сергій Савицький. Рішення Коваль опублікувала у Facebook.
Ці оцінки додали до балів, які кандидати набрали на попередніх етапах конкурсу.
У підсумку вийшло, що результат Клименка – 246 балів, Синюка – 229 балів.
Проте комісія не змогла затвердити результати конкурсу.
Коли питання про підсумкові оцінки, затвердження рейтингу, де Клименко посів перше місце, а Синюк – друге, а також про перемогу Клименка поставили на голосування, його підтримало п'ятеро осіб – членів комісії, делегованих Радою прокурорів та Навроцьким.
Інші члени комісії, запропоновані радою, не підняли рук.
Представників міжнародних організацій обурили дії цієї частини комісії.
"Це просто математичний розрахунок, за що тут можна було не проголосувати?" – запитав Кос. Фаєрстоун попросив пояснити, чому члени комісії, які відмовилися підтримати рішення, не голосували.
Голова комісії пояснила свої дії бажанням з'ясувати процедурні моменти, зокрема пов'язані зі звільненням Клименка з НАБУ та його допуском до державної таємниці, оскільки в рішенні буде зазначено строки. Вона запропонувала перенести засідання.
Кос відповів, що на наступному засіданні кворуму може не бути.
"Деякі з колег захворіють, ще хтось загубиться дорогою до офісу. Тому я абсолютно впевнений, що в нас не буде кворуму", – сказав він і наполіг на тому, щоб члени комісії, які не голосували, пояснили свої дії, але ті не стали відповідати.
Коваль, зі свого боку, заявила: "Ми втомилися за сьогодні і маємо виважено підійти до того, щоб скерувати матеріали до Офісу [генпрокурора]".
Перед голосуванням один із членів конкурсу скаржився, що на нього вдома "чекає кішка, голодна".
Кос розкритикував дії голови комісії.
"Те, що ви робите, називають дуже просто. Це неправильне використання повноважень голови. Я не звинувачую вас за голосування інших людей, але якщо ви виконуєте вказівки певних сил, це не означає, що ви служите країні. [...] Ось за півтора року ми маємо результати, і ви не підтримуєте цих результатів, тому що вони вам не подобаються", – звернувся він до Коваль. Та сказала, що він не має рації.
Фаєрстоун та Навроцький запропонували проголосувати за затвердження математичних результатів конкурсу.
"Хто за те, що 230+16=246 і це – результат Клименка Олександра? Хто за те, що 209+20=229 і це – результат Синюка Андрія? 225+15=240 і це – результат Савицького?" – сказав Навроцький.
За це рішення знову проголосувало лише п'ятеро членів комісії – Кос, Навроцький, Цоцорія, Фаєрстоун та Куйбіда. Коли Коваль озвучила результати голосування, Навроцький наголосив: "Вибачте, але ті, хто не голосував, суперечать здоровому глузду". Голова комісії знову запропонувала перенести засідання.
Після міркувань членів комісії про те, скільки буде 230+16, та дискусії щодо тиску на комісію питання про ухвалення остаточного рішення знову поставили на голосування, але результати волевиявлення були такими самими, як і під час попередніх голосувань.
Коваль протягом останніх годин засідання кілька разів повторила, що "всі втомилися", а вона особисто захворіла. У засіданні все ж оголосили перерву, дати наступного поки що не озвучили. Попередньо Коваль сказала Суспільному, що воно відбудеться 23-го чи 24 грудня.
Що відомо про фіналістів та переможця конкурсу
Синюк – прокурор Офісу генпрокурора. Йому 33 роки, у судах прокурор представляє сторону держобвинувачення у справах про вбивство херсонської активістки Катерини Гандзюк, про третій напад на одеського активіста Сергія Стерненка та про створення приватної військової компанії, де фігурує екснардеп Семен Семенченко, повідомив "5 канал".
Під час конкурсу він оскаржував результати практичного завдання, а на останнє засідання надіслав листа, у якому просив відкласти засідання та оголошення результатів конкурсу через рішення Окружного адміністративного суду Києва, який скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду глави САП. Прохання Синюка не задовольнили.
Клименку 35 років, він очолює третій відділ детективів першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України. Як пише "Бабель", він працює в НАБУ із 2016 року, за цей час розслідував кримінальні провадження щодо екснардепа Олександра Онищенка, колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова, а також Татарова. Окрім того, Клименко є старшим групи прокурорів у справі ексзаступника секретаря Ради національної безпеки Олега Гладковського.
Під час співбесіди Клименко, окрім іншого, говорив про необхідність посилення незалежності САП від Офісу генпрокурора. Також він сказав, що результати боротьби з корупцією в Україні побачили лише після запуску НАБУ, а до того була "імітація боротьби". На думку Синюка, "законодавець вжив стільки заходів, щоб САП була незалежною, що завдання більшості – виконувати ці вимоги.
Як реагують суспільство та експерти на дії комісії
Директор НАБУ Артем Ситник 9 грудня говорив, що в конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд. За його словами, призначення глави САП є головним в антикорупційній реформі і більшість представників влади зацікавлена в тому, щоб призначити зручну для себе людину.
"Протягом цих семи років САП показала себе в багатьох справах. Це і представники парламенту, уряду, судді, керівники великих державних підприємств. Тобто люди, які обіймають високі посади, мають серйозний вплив. [...] Тому ця посада є головною, за неї триває велика боротьба", – сказав Ситник, повідомляло hromadське.
Іще до цього, 2 вересня, США та Україна оприлюднили спільну заяву, у якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував президент України Володимир Зеленський.
У соцмережах найбільшим приводом для обговорень стало останнє засідання комісії.
"Глава САП – не президент. Тут треба обирати ретельно та виважено, – жартує журналіст Михайло Ткач. – Я зрозумів. Вони не обирають керівника САП, тому що [підозрюваний у хабарництві екссуддя Микола] Чаус наразі зайнятий".
Головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва зазначила, що після засідання впевнена у словах своїх співрозмовників, які звинувачували Зеленського та його найближче оточення у діях, спрямованих на зрив конкурсу.
"Керівник САП у разі обрання й у разі своєї абсолютної незалежності від влади несе загрозу:
- заробітним платам народних депутатів від "Слуги народу" в конвертах. Наразі в НАБУ, за словами дипломатів, знаходиться близько 80 проваджень щодо членів парламенту або їхніх помічників-консультантів. І так, новий керівник САП може реалізувати ці справи;
- найвеличнішому проєкту сучасності "Велике будівництво", побудованому на кошти платників податків, а не за підтримки президента Зеленського;
- справам проти "ПриватБанку" та [бізнесмена Ігоря] Коломойського.
Мені здається, навіть цього переліку достатньо для того, аби зрозуміти, чому керівника САП досі немає й чому ОАСК за два дні до оголошення переможця конкурсу виносить рішення, яке його фактично анулює", – пояснила вона.
Шабунін згадав спільну заяву Зеленського та президента США Джо Байдена від 2 вересня. Голова правління ЦПК вважає відповідальними за зрив останнього засідання Єрмака та Зеленського, тому пише, що президент України "підтерся своїм публічним зобов'язанням перед США".
"Зеленський заявив, що Україна хоче отримати від НАТО дуже чітку часову перспективу членства 2022 року. У той момент, коли Зеленський це заявляв, його Єрмак плював в очі адміністрації Байдена, демонстративно зриваючи оголошення нового керівника САП. Яка там "чітка часова перспектива" НАТО? Після того, як президент, пробачте, підтерся своїм публічним зобов'язанням перед США, нам би не позбутися вже обіцяної ними допомоги", – написав Шабунін.
На те, що Україна не виконує зобов'язання щодо цього конкурсу, звернув увагу також інвестиційний банкір Сергій Фурса. Він знайшов чотири версії того, що відбувається, але зауважив, що жодна не є приємною.
"Якщо серйозно, то відбувається якась ганьба. Але спроба шукати здоровий глузд у будь-яких кроках дає змогу думати про те, що ця ганьба – менше зло. Тобто зрив конкурсу з обрання прокурора САП, публічний осуд, зрив зобов'язань перед західними партнерами – для тих, хто ухвалює рішення, це все, імовірно, менше зло. І, вибираючи між чинним незалежним прокурором САП та ганьбою, [вони] вважають за краще обирати ганьбу", – наголосив він.
"Це ж треба, яка інтрига..." – іронізує Холодницький, а ексглава ОП Андрій Богдан у коментарях пропонує йому подати позов щодо поновлення на посаді.
Журналіст проєкту розслідувань Bihus.info Данило Мокрик пояснює впливом Татарова небажання частини комісії визнавати детектива НАБУ переможцем конкурсу.
"Завжди треба пам'ятати, чиїми руками робиться брудна робота. Хто виконує побажання й накази. Хто безпосередньо створює цей треш. Тому що навіть найгірші прояви влади працюють тільки тоді, коли їх реалізовують міньйони. Тому в цьому випадку знайомтеся з Катериною Коваль. І запам'ятовуйте її. Це – голова конкурсної комісії. Саме вона безпосередньо робить усе для того, аби зривати процес та послідовно перетворювати конкурс на фарс", – написав він.
"Чому з підсумками конкурсу щодо САП шахраюють українські члени комісії від Верховної Ради, а соромно перед іноземними членами комісії – мені? Це ж якийсь пекучий, нереальний сором", – обурився український журналіст Євген Кузьменко.
Те, що сталося вчора на засіданні комісії, – "сором усесвітнього масштабу", вважає юрист, засновник організації StateWatch Олександр Лємєнов.
"Щоб не було знову інтерпретацій та незрозумілих репостів: переміг у конкурсі на главу САП детектив НАБУ Олександр Клименко. У його конкурента апріорі не було шансів обійти Сашу по балах", – підсумував він.
Замість післямови
Наразі в Україні проводять іще один конкурс на керівну посаду у правоохоронних органах – голови Держбюро розслідувань. І там, як пише Лємєнов, ситуація "майже безнадійна".