ОАСК скасував порядок роботи конкурсної комісії щодо обрання глави САП. Рішення суду може заблокувати конкурс

20 грудня 2021, 19:52

Этот материал также можно прочитать на русском

ОАСК скасував порядок роботи конкурсної комісії щодо обрання глави САП. Рішення суду може заблокувати конкурс

ОАСК розглядав справу за позовом колишнього керівника підрозділу детективів НАБУ
Фото: Окружний адміністративний суд міста Києва / Facebook

Окружний адміністративний суд Києва (ОАСК) скасував порядок роботи конкурсної комісії та проведення конкурсу на посаду очільника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). Про це повідомила пресслужба ОАСК 20 грудня.

Зазначено, що суд частково задовольнив позовні вимоги.

"Рішення мотивоване тим, що у зв'язку зі змінами у законодавстві, починаючи з 16.07.2015 відповідач у справі – конкурсна комісія з проведення відкритого конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП – була позбавлена повноважень на прийняття оскаржуваного порядку. При цьому законодавчо не було визначено органу, якому б такі повноваження передавалися, – ідеться у повідомленні. – Судом було констатовано наявність прогалини у законодавстві щодо особи, уповноваженої визначати порядок проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП".

В ОАСК також послалися на ч. 2 ст. 19 Конституції України, згідно з якою органи держвлади та органи місцевого самоврядування, їхні посадовці "зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України".

ОАСК розглядав справу за позовом колишнього керівника підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (НАБУ), починаючи з червня 2021 року, повідомили у суді. Вказано, що до справи залучили 136 третіх осіб, з яких 132 – учасники конкурсу на обіймання адмінпосад у САП.

На думку керівника громадської організації "Центр протидії корупції" (ЦПК) Віталія Шабуніна, за рішенням ОАСК стоїть президент України Володимир Зеленський та керівник Офісу президента Андрій Єрмак.

"Багато разів наголошував і повторюся ще раз – [голова суду] Павло Вовк не пішов би на це без особистих гарантій Зеленського/Єрмака, – написав Шабунін у Telegram. – З хорошого. ОАСК – суд першої інстанції, а значить, його рішення не набувають законної сили до рішення апеляційної інстанції. Конкурс має продовжуватися, і завтра [21 грудня] комісія має обрати керівника САП".

Водночас Шабунін переконаний, що "контрольована Банковою частиною комісії відкладе засідання, прикрившись рішенням ОАСК".

"Зрив конкурсу матиме катастрофічні наслідки для влади Зеленського/Єрмака (а також решти учасників цього процесу). На жаль, це може відбитися й на цілій країні. Повторюся, це вже давно не про зрив конкурсу на керівника САП – це руйнування наших стосунків із Заходом у час російської агресії, а значить, про державну зраду", – наголосив Шабунін.

Юристка ЦПК Олена Щербан зазначила, що своїм рішенням ОАСК "вкотре використав свої незаконні методи, щоб вплинути на конкурс САП", пише LIGA.net.

За словами Щербан, якщо апеляційна інстанція не скасує рішення ОАСК, то це буде підставою для визнання майбутнього обрання глави САП незаконним.

"Фактично ОАСК поставив під загрозу процес обрання глави САП", – резюмувала юристка ЦПК.

Контекст

У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку у серпні 2020 року. Він очолював відомство із 2015 року. Обов'язки глави САП виконує перший заступник Максим Грищук.

У жовтні 2020 року Зеленський заявляв, що розраховує на обрання нового глави САП "найближчими місяцями".

17 вересня Верховна Рада ухвалила проєкт постанови, якою затвердила членів комісії з проведення конкурсу на зайняття адміністративних посад у САП. Комісія складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. Запропонованих кандидатів критикували опозиційні парламентські фракції, вказуючи, що вони не мають досвіду у сфері боротьби з корупцією (ця вимога є у ст. 8 закону "Про прокуратуру"). Євродепутати, члени комітету із закордонних справ Віола фон Крамон-Таубадель та Міхаель Галер перед голосуванням заявляли, що Україна ризикує втратити підтримку МВФ та безвізовий режим із ЄС.

Приймання документів від претендентів на посаду глави САП розпочали 25 січня 2021 року, воно тривало до 15 лютого. Для участі у конкурсі на вакантні посади у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі подало документи 169 осіб, із них допущено 128 претендентів.

2 вересня США та Україна оприлюднили спільну заяву, у якій Україна обіцяла негайно забезпечити обрання нових глав САП та НАБУ. Генпрокурорка Ірина Венедіктова 10 листопада висловлювала очікування, що нового главу САП призначать до кінця року. Такі самі сподівання озвучував Зеленський.

Кілька засідань комісії з добору глави САП наприкінці листопада – на початку грудня було зірвано. За словами голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна, це відбувається через "підконтрольних Банковій членів комісії". У конкурсі на посаду глави САП відбуваються "неприємні, непрозорі, нелогічні речі", а дії деяких членів комісії мають дивний вигляд, вважає директор НАБУ Артем Ситник.

7 грудня конкурсна комісія визначила двох кандидатів, які проходять до фінальної частини конкурсу, це детектив НАБУ Олександр Клименко та прокурор Офісу генпрокурора Андрій Синюк.

Посли "Великої сімки" (США, Великобританія, Японія, Канада, Німеччина, Франція, Італія) 6 грудня зустрічалися з Єрмаком і говорили йому про важливість швидкого та прозорого завершення конкурсу на посаду глави САП, 18 грудня вони зустрічалися із Зеленським і теж говорили про цей конкурс.

Як повідомило посольство США у Києві, американські дипломати та представники дипмісій інших західних країн 21 грудня мають намір прийти на засідання конкурсної комісії щодо відбору нового керівника САП.