Рада провалила призначення членів комісії з обрання керівництва САП. Проєкт постанови критикував ЄС

Рада провалила призначення членів комісії з обрання керівництва САП. Проєкт постанови критикував ЄС Рада не змогла призначити своїх представників у конкурсну комісію
Фото: rada.gov.ua
На засіданні 3 вересня Верховна Рада провалила голосування за проєкт постанови №3898 про визначення представників парламенту до складу комісії із проведення конкурсу на заміщення адміністративних посад у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі (САП), передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"За" проголосував 221 народний депутат за мінімально необхідних 226.

Комісія з добору кадрів у САП складається з 11 осіб: чотирьох делегує Рада прокурорів, сімох – парламент. У червні Рада прокурорів визначила своїх представників, ними стали:

  • заступник голови правління громадської організації "Центр політико-правових реформ", член Громадської ради доброчесності Роман Куйбіда;
  • міжнародна консультантка з питань прав людини й боротьби з корупцією, колишня суддя Європейського суду з прав людини громадянка Грузії Нона Цоцорія;
  • колишній глава організації Ради Європи "Група держав із боротьби з корупцією" (GRECO), експерт із питань запобігання корупції, протидії відмиванню грошей громадянин Словенії Драго Кос;
  • колишній американський прокурор, партнер міжнародної юридичної компанії Baker McKenzie Томас Фаєрстоун.

За квотою Ради автори проєкту постанови (це 12 народних депутатів, більшість із яких представляє фракцію "Слуга народу") пропонували призначити в комісію таких кандидатів:

  • професорку кафедри права приватного вищого навчального закладу "Європейський університет", докторку юридичних наук Анну Власову;
  • керівного партнера адвокатського об'єднання "ГуДеГ" Андрія Гуджала;
  • начальника відділу докторантури й ад'юнктури Національної академії внутрішніх справ, доктора юридичних наук Олексія Дрозда;
  • члена Всеукраїнської кримінологічної асоціації та Всеукраїнської асоціації кримінального права, кандидата юридичних наук Віталія Куца;
  • професора кафедри теорії права та прав людини Українського католицького університету, професора кафедри кримінального права та кримінології Львівського державного університету внутрішніх справ, члена-кореспондента Національної академії правових наук України, доктора юридичних наук В'ячеслава Навроцького;
  • професора кафедри транспортного права і логістики Національного транспортного університету, кандидата юридичних наук Богдана Романюка;
  • завідувача кафедри державно-правових дисциплін та адміністративного права Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка, доктора юридичних наук Євгена Соболя.

Співавтор проєкту постанови, народний депутат від "Слуги народу" Денис Монастирський закликав колег підтримати документ. Він сказав, що кандидатів схвалили парламентарії із фракцій "Слуга народу", "Опозиційна платформа – За життя" і групи "Довіра".

"Я хочу наголосити, що завтра, якщо ми не визначимо сімох з 11 представників до цієї комісії, комісія буде повноважною у складі чотирьох осіб, визначених Радою прокурорів. Це представники міжнародних організацій", – сказав Монастирський.

Опозиційні фракції розкритикували запропонованих у проєкті постанови кандидатів. Вони вказували, що в цих експертів немає досвіду боротьби з корупцією, що є прямою вимогою закону (у ст. 8 закону "Про прокуратуру" йдеться, що членами конкурсної комісії мають бути особи, "які мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, громадський авторитет, а також значний досвід діяльності у сфері запобігання або протидії корупції").

Народний депутат від "Слуги народу" Федір Веніславський заперечив, що названі кандидати "відомі фахівці в галузі кримінального процесу", які займаються науковими дослідженнями причин корупції та "розуміють шляхи подолання цього явища".

Опозиціонери також висловлювали думку, що запропоновані кандидати будуть залежними від Офісу президента.

Напередодні голосування, за даними "Європейської правди", посли Німеччини, Великобританії, Європейського союзу в Україні, а також регіональний директор Світового банку надіслали українській владі лист, у якому розкритикували проєкт постанови №3898. Лист, як з'ясувало видання, отримали спікер Дмитро Разумков і керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Представники західних донорів та кредиторів України зазначили, що антикорупційні зусилля української влади "були і залишаються в центрі партнерства між міжнародною спільнотою та Україною", а САП є "критично важливою частиною української антикорупційної архітектури". Дипломати і кредитори в листі утрималися від оцінки запропонованих у проєкті постанови кандидатів, але нагадали про вимогу закону щодо високої репутації та досвіді у сфері протидії корупції для членів конкурсної комісії.

У день розгляду проєкту постанови посли країн "Великої сімки" також зробили публічну заяву, в якій закликали Україну зберігати незалежність антикорупційних органів.

"Боротьба з корупцією, що базується на сильних і незалежних інститутах, є центральним складником співпраці ЄС і України в низці сфер від безвізу до макрофінансової допомоги", – підкреслив посол Євросоюзу в Україні Матті Маасікас.

У САП зараз немає керівника. Попередній – Назар Холодницький – пішов у відставку в серпні. Він очолював відомство з 2015 року.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати