Справа вагнерівців. ТСК Ради рекомендуватиме правоохоронцям шукати "суб'єктів", які допомагали російській дезінформації в Україні

Про це голова ТСК, нардепка від "Слуги народу" Мар'яна Безугла заявила на брифінгу 20 вересня, передає кореспондент видання "ГОРДОН".

"Таке документування не потребувало політичного погодження, не переривалося жодним політичним рішенням і включало в себе різні елементи оперативної гри. За попередньою інформацією, що отримана ТСК, є підстави вважати, що спецслужби РФ могли відслідкувати частину заходів спецслужб та розвідки України і почали контргру, використовуючи активні заходи України в межах оперативної гри як прикриття для своїх активних заходів проти України", – сказала Безугла.

За її словами, ця інформація є у проміжному звіті комісії.

"ТСК встановила, що спецслужби РФ дозволили вивезення з території Росії на територію Білорусі 33 найманців і що підготовка документів для екстрадиції почалася вже після того, як найманці були затримані в Білорусі. За попередньою інформацією ТСК, із моменту затримання найманців спецслужби РФ переформатували свої активні заходи й почали дезінформаційну спецоперацію проти України. ТСК збирається рекомендувати правоохоронним органам у межах своїх повноважень проаналізувати наявні факти про дезінформаційну активність Росії та її скоординованість із діями окремих суб'єктів в Україні. ТСК продовжує вивчати обставини, чи було затримання вагнерівців наслідком витоку інформації, недоліків планування, активних дій спецслужб РФ або Білорусі", – додала вона.

Контекст:

Рада створила ТСК 19 травня, проваливши перед цим створення комісії, яка займалася б лише одним питанням – справою вагнерівців. У підсумку першою справою, за яку взялася комісія, було саме розслідування ситуації з вагнерівцями.

Влада Білорусі 29 липня 2020 року повідомила про затримання 33 іноземців, які є членами приватної військової компанії. У Радбезі Білорусі заявляли, що стосовно затриманих порушили кримінальну справу за статтею про підготовку терактів, згодом повідомляли, що їх підозрюють у підготовці масових заворушень.

Офіс генерального прокурора України 12 серпня звернувся в Генеральну прокуратуру Республіки Білорусь із запитами про видання 28 вагнерівців (з них дев'ятеро – громадяни України), які активно брали участь у бойових діях на території Донецької та Луганської областей у складі терористичних організацій "ЛНР" і "ДНР".

14 серпня стало відомо, що влада Білорусі видала затриманих вагнерівців Росії. Президент України Володимир Зеленський вважає це недружнім кроком із боку Білорусі.

Бутусов 18 серпня заявив, що поїздка бійців ПВК "Вагнер" у Білорусь була частиною спецоперації Головного управління розвідки Міноборони України та СБУ: планували посадити літак із найманцями в Україні, після чого затримати їх. За словами Бутусова, спецоперація провалилася через рішення керівника Офісу президента Андрія Єрмака і Зеленського про перенесення терміну вильоту бойовиків із Мінська із 25-го на 30 липня, а також через витік інформації з України.

Про те, що інформація про проведення спецоперації із затримання вагнерівців потрапила до російських і білоруських спецслужб після наради в Зеленського, на якій були, окрім голів українських спецслужб, керівники Офісу президента, розповів екссекретар Ради нацбезпеки і оборони України Олександр Турчинов. Він, як і колишній генеральний прокурор України Юрій Луценко, зазначив, що спецоперацію проводили із 2019 року.

Колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан заявив, що операцію із затримання найманців ПВК "Вагнер" зірвала людина "з найближчого оточення" Зеленського.

У СБУ назвали ці дані "фантастичним сценарієм". Начальник ГУР заявив, що бійців ПВК "Вагнер" у Мінську перекидали російські спецслужби і це не було спецоперацією СБУ.

Зеленський заявив, що жодного "зливу" спецоперації із затримання вагнерівців не було.

5 вересня 2021 року журналіст Bellingcat Христо Грозєв сказав, що розслідувачі мають достатню кількість даних, які б підтверджували факт спецоперації, але не знайшли відповіді на запитання, із якої причини її скасували. "Доведено, що російські спецслужби сплять, що їх можна перемогти, що українські спецслужби достатньо компетентні", – підкреслив Грозєв.

7 вересня американський телеканал CNN із посиланням на трьох колишніх високопосадовців української військової розвідки заявив, що Сполучені Штати знали і могли надавати підтримку української спецоперації із затримання 33 членів ПВК "Вагнер".

Грозєв говорив, що, окрім розслідування CNN (його готували за допомогою Bellingcat), вийде ще два матеріали Bellingcat про операцію, зокрема документальний фільм, який можна номінувати на "Оскар".

В Офісі президента України заявляли, що інформацію в матеріалі CNN про операцію взяли із джерел, які не мають цінності.

12 вересня голова ТСК Безугла провела брифінг і розповіла про перші висновки комісії. Вона заявила, що із 2014 року проводили роботу з документування інформації про осіб, причетних до російської агресії проти України, 2018 року Головне управління розвідки Міноборони почало вивчати російські приватні військові компанії і збирати інформацію про їхніх членів, які могли брати участь у війні на Донбасі, а в липні 2020 року Служба безпеки України запропонувала ГУР, використовуючи задокументовану інформацію, "спробувати витягти" частину осіб, які брали участь у бойових діях на Донбасі, із території РФ на територію України. Так розпочали "спеціальний захід". Вона заявила, що ТСК наполягає саме на цьому терміні.

Також, за словами Безуглої, це був суто український "спеціальний захід", у його плануванні не брали участь інші країни або іноземні спецслужби. Вона зазначила, що, згідно з основним сценарієм, планували, що вагнерівці прилетять до Туреччини, де їх би затримали, оскільки вони є в базах даних у зв'язку з участю у війні в Сирії. Приземлення літака в Україні було серед додаткових сценаріїв.

Із 33 осіб один був агентом білоруських спецслужб, повідомила Безугла. Вона також розповів, що восьмеро були громадянами України, 17 мали стосунок до ПВК "Вагнер", а 28 брали участь у бойових діях на Донбасі.