Стефанішина: Будь-які переговори щодо безпеки в Європі мають починатися з виведення російських військ з України

Сторони обмінялися думками щодо російських пропозицій у сфері безпеки. За словами Стефанішиної, вони є ультиматумом, який містить вимоги, несумісні з принципами НАТО та демократичного світу.

"Вимоги Росії до союзників не можна розглядати як переговорну позицію. Агресор не має права ставити умови, поки останній російський солдат і танк не покинуть кордони України. Ми бачимо, як Росія намагається змістити фокус дискусії – погрожує новою війною та при цьому не робить жодного кроку до мирного врегулювання в мінському або нормандському форматах. Хочу наголосити ще раз: будь-які переговори щодо безпеки мають починатися з виведення російських військ із території України", – заявила віцепрем’єрка.

Стефанішина зазначила, що РФ може зібрати достатню кількість сил біля кордону України, щоб розпочати повномасштабне вторгнення. Вона закликала союзників зробити все можливе, щоб запобігти такому сценарію.

Віцепрем'єр-міністерка також висловила сподівання, що НАТО продемонструє єдність у створенні ефективної протидії воєнним і гібридним загрозам на наступному саміті НАТО в Мадриді.

"Ми розраховуємо, що фундаментальні принципи Альянсу, такі як політика відкритих дверей, не можуть бути переглянуті", – сказала Стефанішина.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що члени НАТО підтримують право націй обирати свій шлях.

Контекст:

Навесні 2021 року Росія нарощувала війська поблизу кордону з Україною та в окупованому Криму. Наприкінці жовтня американські ЗМІ почали повідомляти, що Росія знову стягує війська до кордону з Україною. Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов повідомив 22 грудня, що в зоні 200 км від кордону країни перебуває 122 тис. російських військових.

17 грудня МЗС РФ поширило передані Вашингтону російські проєкти договору зі США та угоди з НАТО про так звані гарантії безпеки. Зокрема, у них ідеться, що США мають узяти на себе зобов'язання унеможливити подальше розширення НАТО "у східному напрямку", відмовитися від приймання до Альянсу держав, які раніше входили до СРСР.

Президент РФ Володимир Путін 23 грудня на щорічній пресконференції відповів на запитання, чи нападатиме Росія на Україну. За його словами, дії Москви "залежатимуть не від перебігу переговорів [про просування НАТО на схід], а від безумовного підтримування безпеки Росії сьогодні й на історичну перспективу".

29 грудня в Держдепартаменті США повідомили, що в січні проведуть переговори з Москвою щодо вимог про "гарантії безпеки": 10 січня відбувся діалог між Сполученими Штатами та РФ щодо стратегічної стабільності, 12 січня Росія та НАТО планують провести зустріч на рівні Ради Росія – НАТО, а на 13 січня заплановано зустріч представників РФ та ОБСЄ.

Держсекретар США Ентоні Блінкен говорив 7 січня, що під час переговорів між США та РФ у центрі уваги буде "агресія Росії щодо України".

Американську делегацію на переговорах щодо вимог Москви про "гарантії безпеки" очолює перша заступниця держсекретаря Венді Шерман, російську – Рябков. 9 січня Рябков та Шерман провели більш ніж двогодинну зустріч у Женеві. Заступниця держсекретаря США наголосила на "свободі суверенних націй вибирати для себе союзи".

10 січня відбувся основний раунд їхніх переговорів, розмова тривала приблизно 7,5 години. Рябков після переговорів сказав, що США через стягування Росією військ до українсько-російського кордону висунули претензії та "певні погрози" Москві, а російська делегація запевнила, що РФ не планує нападати на Україну.